Загрепчанка
Загрепчанка Zagrepčanka | |
---|---|
Інформація | |
45°47′54″ пн. ш. 15°57′44″ сх. д. / 45.79833° пн. ш. 15.96222° сх. д. | |
Розташування | Хорватія, Загреб |
Країна | Хорватія |
Статус | збудовано |
Стиль | модерна архітектура |
Початок будівництва | 1971 |
Завершено | 1976 |
Використання | офісний центр |
Висота | |
Антена/Шпиль | 110,0 м |
Дах | 94,6 м |
Технічні деталі | |
Кількість поверхів | 27 |
Кількість ліфтів | 8 |
Інше | |
Архітектор | Славко Єлінек (Slavko Jelinek), Берислав Вінкович (Berislav Vinković) |
Сайт | zpo.hr |
Загрепчанка у Вікісховищі |
Загрепчанка (Zagrepčanka) — висотний будинок, «бізнес-вежа» у столиці Хорватії місті Загребі, що вважається найвищою спорудою країни.
Розташована будівля за адресою вул. Савська (Savska), 41, на розі Савської та Вуковарського проспекту.
Загрепчанка займає перше місце серед будівель за висотою (коли включати висоту антени) в Хорватії. Висота 27-поверхового будинку — 94,6 метрів. Розміщена на даху радіощогла збільшує загальну висоту споруди до 109 метрів. Будинок має два підземні рівні, які використовуються для паркування автомобілів. Будівлю обслуговують 8 ліфтів.
Хмарочос є частиною архітектурного комплексу, який включає в себе нижчі 3-рівневі бізнес-об'єкти, артінсталяцію та фонтан.
Вежа «Загрепчанка» складається з трьох частин. Центральна частина має 26 поверхів, західне крило має 21 поверх, нарешті, східне крило має 19 поверхів. Фасад будівлі облицьований плитами з білого мармуру та дзеркальним зеленим склом. На просторі між 25-м і 26-м поверхами є 23 трикутні виступи. Центральний корпус складається із 24 балок, а бічні крила мають по 23 балки. Бічні корпуси є гіперболічно вигнутими по відношенню до вертикальної осі.
Вежа була побудована за СФРЮ — в 1976 році архітекторами Славком Єлінеком (Slavko Jelinek) і Бериславом Вінковичем (Berislav Vinković).
Приблизно через десять років після завершення будівництва важкі мармурові плитки почали падати з фасаду. Це було пов'язано з низькою якістю матеріалу, який був замовлений для споруди. Через небезпеку, співробітники повинні були входити до будівлі через імпровізований тунель, зроблений із дерев'яних дощок і сталевих решіток. Ця нещаслива особливість хмарочоса по праву заслужила прізвисько для нього «Пекельна вежа».
Реконструкція «Загрепчанки» розпочалася лише в 2000-х і просувається доволі мляво, адже у 2-й половині десятиліття пошкодження західного крила в цілому усунені, а от із боку східного крила, як і раніше, залишаються.
До 2006 року Zagrepčanka за розмірами власне будівлі була найвищою спорудою в Хорватії, поки її не перевершив хмарочос Eurotower (97,8 м), однак за сукупною висотою (разом із антеною 109 м) залишається найвищим хорватським офісним будинком і надалі.
- В оформленні хмарочоса використані мозаїки, створені відомим хорватським художником Едо Муртичем (Edo Murtić ).
- На краю «Загрепчанки» є однойменна трамвайна зупинка — денних маршрутів №№ 3,4,5,13,14,17 та нічних 32 і 33.
- Верхівка хмарочоса недоступна для громадськості, але на першому поверсі є декілька магазинчиків.
- Оскільки в Загребі є сучасніші офісні приміщення, які до того ж продовжують будуватися, вартість квадратного метра у «Загрепчанці» з часом падає.
- Вісьмох ліфтів, що обслуговують хмарочос, явно недостатньо, адже подеколи ліфт доводиться чекати протягом декількох хвилин.
- Вежу «узурпував» яструб, який згори кидається на гризунів і дрібних тварин, яких помітить на зелених насадженнях, що оточують хмарочос.
-
Вид на Загрепчанку згори (із західної частини Савського шляху)
-
«Загрепчанка» у темну пору доби
-
Західне крило хмарочоса
-
Вид на Загрепчанку із заходу, дивлячись через залізницю
- Загрепчанка на www.emporis.com [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Patricija Kiš Архітектор, який любив хмарочоси [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.] // газ. Jutarnji list за 16 листопада 2009 року (хор.)