Перейти до вмісту

Заблудів

Координати: 53°01′ пн. ш. 23°20′ сх. д. / 53.017° пн. ш. 23.333° сх. д. / 53.017; 23.333
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Заблудів
Zabłudów
Герб Прапор
Герб Прапор
Основні дані
53°01′ пн. ш. 23°20′ сх. д. / 53.017° пн. ш. 23.333° сх. д. / 53.017; 23.333
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Q11120933? (район Білорусі, колишня адміністративно-територіальна одиниця)
Засновано 1553
Площа 14,3 км²
Населення 2 476 (2022)
· густота 171 (2008[1]) осіб/км²
Телефонний код (48) 85
Часовий пояс UTC 1 і UTC 2
Номери автомобілів BIA
GeoNames 754331
OSM 1745180 ·R (Ґміна Заблудів)
SIMC 0923578
Поштові індекси 16-060
Міська влада
Вебсайт www.zabludow.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Заблудів у Вікісховищі

Заблу́дів (пол. Zabłudów; біл. Заблудаў) — місто в північно-східній Польщі, у гміні Заблудів Білостоцького повіту Підляського воєводства. Центр гміни.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване на білорусько-українсько-польському прикордонні, за 20 км від Білостока, повітового центру. Площа 14,3 км²[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване у XV столітті[2] представниками магнатського роду Ходкевичів, які переселилися з Київщини[3]. У 1553 році отримало магдебурзьке право[2].

У 1567—1568 роках у Заблудові на кошти гетьмана Великого князівства Литовського Григорія Ходкевича організована друкарня, де Іван Федоров і Петро Мстиславець, які після запровадження опричнини залишили Московське царство, у 1568—1569 роках видрукували «Заблудівське євангеліє» (перше друковане учительне євангеліє), а у 1570 році — псалтир із часословом. З XVI століття у місті почали поселятися євреї, які наприкінці XIX століття становили близько 60 % населення. У 1795—1807 роках входило до складу Пруссії, з 1807 року — до складу Російської імперії[2].

Станом на 1885 рік у містечку Заблудівської волості Білостоцького повіту Гродненської губернії мешкало 2698 осіб, існували православна церква, костел, синагога, 4 молитовних будинки, богодільня, фланельна фабрика, 2 шкіряних, винокурний, 4 маслобійних і 6 фарбових заводів, вітряний і 4 ручних млини, 44 лавки, 3 постоялих двори, 7 постоялих будинків, відбувалось 4 ярмарки на рік[4].

Зазнало значних втрат під час Другої світової війни. У 1975—1998 роках входило до складу Білостоцького воєводства[2].

У Заблудові та його околицях селилося українське населення, яке, проте, асимілювалось з численнішими білорусами, хоча ще у XX столітті деякі польські, російські і українські мовознавці відносили місцеві говірки до українського мовного масиву[3].

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[5][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1211 253 855 103
Жінки 1275 235 799 241
Разом 2486 488 1654 344

Станом на 1885 рік у містечку мешкало 2698 осіб[4].За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3772 осіб (1784 чоловічої статі та 1988 — жіночої), з яких , 2621 — юдейської, 974 — римо-католицької[7].

Культура

[ред. | ред. код]

Серед архітектурних пам'яток — православна церква Успіння Пресвятої Богородиці (1847–55)[2].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. а б в г д е Гаврилюк Ю. Заблудів // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. а б Юрій Гаврилюк. Наші міста і села. Словник (ч. 4) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1995. — № 4 (20) (липень-серпень). — С. 24. — ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 6 листопада 2018. Процитовано 2018-11-06.
  4. а б рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII 259 с.
  5. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  7. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-45. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заблудів