Перейти до вмісту

Жилін Микола Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жилін Микола Олексійович
 
Народження: 11 жовтня 1878(1878-10-11)
Курськ, Російська імперія
Смерть: 1922
Німеччина
Країна:  Російська імперія
Освіта: Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Микола Олексійович Жилін (1878 — до 1 жовтня 1922, Німеччина) — юрист у Російській імперії, член IV Державної думи від Київської губернії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив зі спадкової шляхти Курської губернії. Молодший брат Олександр — професор Санкт-Петербурзького університету.

Закінчив Першу Київську гімназію (1897) та юридичний факультет університету Святого Володимира з дипломом 1-го ступеня (1901).

Після закінчення університету вступив на службу до Міністерства фінансів чиновником особливих доручень при керуючому Київської губернської казенної палати.

Був столоначальником тієї ж палати (19021904), потім помічником податного інспектора Київського повіту (19041908) і податковим інспектором 2-ї дільниці Васильківського повіту (19081911). Дослужився до чину надвірного радника. Обирався гласним Васильківської міської думи. Був дійсним членом Київського клубу російських націоналістів.

У 1912 році обраний депутатом Державної думи від 2-го з'їзду міських виборців Київської губернії. Входив до фракції російських націоналістів і помірно-правих (ФНПП), після її розколу в серпні 1915 — до групи прихильників Петра Балашова. Був членом комісій: у міських справах, бюджетної, фінансової, з робочого питання.

Після Жовтневого перевороту емігрував до Німеччини. Помер не пізніше 1 жовтня 1922 року.

Родина

[ред. | ред. код]

Був одружений, мав трьох дітей.

Джерела

[ред. | ред. код]