Женева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Женева

фр. Genève

Герб Прапор
Країна  Швейцарія
Кантон Женева
Межує з: сусідні адмінодиниці
Каруж, Шен-Бужрі, Колоньї, Лансі, Преньї-Шамбезі, Верньє, Ле-Гран-Саконе, Верье ?
Номерний знак GE
Офіційна мова французька
Населення
 - повне 203 856 (31 грудня 2020)
Етнікон фр. Genevois-1">[1], фр. Genevoise-1">[1], аст. xinebrín[http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=50634_Diccionariu_de_l'Academia_de_la_Llingua_Asturiana]_—_2000._—_ISBN_978-84-8168-208-3[[d:Track:Q5805549]]-2">[2], аст. xinebrina[http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=50634_Diccionariu_de_l'Academia_de_la_Llingua_Asturiana]_—_2000._—_ISBN_978-84-8168-208-3[[d:Track:Q5805549]]-2">[2], аст. xinebrino[http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=50634_Diccionariu_de_l'Academia_de_la_Llingua_Asturiana]_—_2000._—_ISBN_978-84-8168-208-3[[d:Track:Q5805549]]-2">[2], італ. ginevrini, нім. Genfer і нім. Genferin
Площа
 - повна 15.93 км²
Висота
 - максимальна 458 м
 - мінімальна 368 м
Часовий пояс UTC 1
Губернатор Alfonso Gomez Cruzd-3">[3]
Вебсайт geneve.ch
Код BFS 6621

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Женева

Жене́ва (фр. Genève, нім. Genf) — місто на південному заході Швейцарії на березі озера Леман (Женевського озера) та річки Рона. Адміністративний центр Республіки і кантону Женева[4]. Друге за розміром місто Швейцарії після Цюриха.

Місце з'їздів і міжнародних конференцій. До 2023 р. - місце проведення щорічного Женевського автосалону, на якому автовиробники з усього світу представляли свої нові моделі.

Історія

[ред. | ред. код]
Стіна реформації, зліва на право: Гільом Фарель, Жан Кальвін, Теодор Беза і Джон Нокс

Перші поселення на місці сучасного міста виникли понад 2000 років тому. У 120 р. до н. е. римські війська захопили вже розвинуте місто в гирлі річки Рона (воно було засноване кельтами декілька століть тому). Римська назва міста — Генава, перша письмова згадка — в Записках про Галльську війну Юлія Цезаря. У IV столітті населення приймає християнство. У XI столітті місто стає частиною Священної Римської імперії. Женева отримала самоврядування в 1387 році.

У XVI столітті місто перетворюється на крупний європейський центр Реформації, що приймав велике число релігійних біженців, у тому числі з сусідньої Франції. У 1526 році Женева, Цюрих і Берн уклали оборонний союз (у 1584 році між містами був укладений постійний союз). У 1798 році Наполеоном місто приєднане до Франції. З 1815 року Женева перебуває у складі Швейцарії.

Географія

[ред. | ред. код]
Фото з космосу місцевості біля Женеви

Женева розташована в південно-західному кінці Женевського озера, де з озера витікає Рона. Її оточує два гірські пасма, Альпи і Юра.

Місто розташоване на відстані[5] близько 130 км на південний захід від Берна. Женева має площу[6] 15,9 км², з яких на 92,1% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 1,5% використовуються в сільськогосподарських цілях, 3,1% зайнято лісами, 3,2% не є продуктивними (річки, льодовики або гори). Частина озера, що омиває Женеву, має площу 38 км² і називається Мале озеро.

Висота Женеви над рівнем моря становить 373,6 м.

Клімат

[ред. | ред. код]

Середня річна температура повітря Женеви 11 °C. В липні 2015 року у місті зареєстрована найвища температура 39,7 °C, а в лютому 1956 року зареєстрована найнижча температура -20,0 °C.

Клімат Женеви
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 17,3 20,6 24,9 27,9 33,8 36,5 39,7 37,6 34,8 27,3 23,2 20,8 39,7
Середній максимум, °C 4,5 6,3 11,2 14,9 19,7 23,5 26,5 25,8 20,9 15,4 8,8 5,3 15,2
Середня температура, °C 1,5 2,5 6,2 9,7 14,2 17,7 20,2 19,5 15,4 11,1 5,5 2,8 10,5
Середній мінімум, °C −1,3 −1 1,6 4,8 9,1 12,3 14,4 14,0 10,8 7,4 2,4 0,1 6,2
Абсолютний мінімум, °C −19,9 −20 −13,3 −5,2 −2,2 1,3 3,0 4,9 0,2 −4,7 −10,9 −17 −20
Норма опадів, мм 76 68 70 72 84 92 79 82 100 105 88 90 1005
Джерело: Meteo Swiss

Демографія

[ред. | ред. код]

2019 року в місті мешкало 203 951 особа[6] ( 8,8% порівняно з 2010 роком), іноземців було 48%. Густота населення становила 12811 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 17,9% — особи молодші 20 років, 66,3% — особи у віці 20—64 років, 15,8% — особи у віці 65 років та старші. Було 90640 помешкань (у середньому 2,1 особи в помешканні). Із загальної кількості 186 620 працюючих 38 було зайнятих в первинному секторі, 10 039 — в обробній промисловості, 176 543 — в галузі послуг.

Місто Женева знаходиться в центрі агломерації Велика Женева. Агломерація повністю включає кантон Женева, а також округ Ньйон у кантоні Во і кілька районів у сусідніх французьких департаментах Верхня Савоя та Ен. 2011 року в агломерації було 915 000 жителів, дві третини з яких жили на території Швейцарії й одна третина на території Франції.[8] Завдяки стійкому демографічному росту (1,2 % на рік) очікується, що в найближчому майбутньому населення агломерації досягне одного мільйона осіб.[8]

Населення переважно франкомовне. Англійська мова також поширена через велику кількість іноземців, що працюють в міжнародних установах та в банківському секторі. Станом на 2000 рік 128 622 або 72,3 % населення говорять французькою мовою, при цьому англійська є другою за поширеністю (7853 або 4,4 %). 7462 жителів говорять іспанською (або 4,2 %), 7320 говорять італійською (4,1 %), 7050 говорять німецькою (4,0 %) і 113 осіб говорять ретороманською. В результаті імміграційних потоків 1960-х і 1980-х років італійською, португальською та іспанською мовами говорить значна частина населення.

Станом на 2013 рік 48 % населення Женеви є іноземцями[9]. Станом на 2008 рік гендерний розподіл населення становив 47,8 % чоловіків і 52,2 % жінок. Чоловіче населення складалося з 46 484 чоловіків-швейцарців (24,2 % населення) і 45 127 (23,6 %) чоловіків-іноземців. Серед жінок 56 091 жінка з Швейцарії (29,3 %) і 43 735 (22,9 %) жінок з інших країн.[10]

Релігія

[ред. | ред. код]

Під час перепису 2000 було зареєстровано 66 491 католиків (37,4 % населення), у той час як 41 289 осіб (23,20 %) не належали до будь-якої церкви, були агностиками або атеїстами, 24 105 (13,5 %) належали до Швейцарської реформатської церкви і 8 698 (4,89 %) були мусульманами. 3 959 осіб належали до православних церков (2,22 %), 220 осіб (або близько 0,12 % населення), які належали до християнської католицької церкви Швейцарії, 2422 осіб (1,36 %), які належали до інших християнських церков, і 2601 (1,46 %), які були юдаїстами, 707 осіб, які були буддистами, 474, які були індуїстами, і 423, які належали до інших церков. 26 575 респондентів (14,93 %) не відповіли на питання.

Історично Женева є столицею протестантизму містом і була відома як протестантський Рим, служивши осідком Гійома Фареля, Жан Кальвіна, Теодора де Беза та інших протестантських реформаторів. За минуле століття істотна імміграція з Франції та інших переважно римо-католицьких країн, а також загальна європейська секуляризація змінили її релігійний ландшафт. В результаті 2000 року в місті проживало втричі більше католиків, ніж протестантів, у той час як велика кількість жителів не входили ні в одну з релігійних груп. Женева є частиною Римо-католицького єпископства Лозанни, Женеви і Фрібургу.

Культура

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Собор святого Петра;
  • Каплиця Маккабеїв;
  • Церква Нотр-Дам;
  • Церква Сен-Жермен;
  • Храм на Фюстері;
  • Стіна Реформаторів;
  • Ботанічний сад;
  • Фонтан в Женевському озері, який б'є на висоту 136 метрів.

Музеї

[ред. | ред. код]
Женевський музей мистецтва і історії

Освітні заклади

[ред. | ред. код]
Женевський університет

В Женеві розташований другий за величиною швейцарський університет — Женевський університет, який був заснований 1559 року Жаном Кальвіном як теологічна семінарія. 1835 року була заснована Женевська консерваторія, яка є одним із співзасновників Міжнародного конкурсу виконавців у Женеві.

Враховуючи міжнародний статус Женеви, величезну кількість представників дипломатичного корпусу, дипломатичних представництв та багатьох міжнародних організацій, зокрема головної європейської штаб-квартири ООН, варто відзначити також наявність престижного навчального закладу — Женевського інституту міжнародних відносин та розвитку. Також в Женеві розташована Академія міжнародного гуманітарного права. Враховуючи велику кількість міжнародних установ і інтернаціональний склад жителів Женеви, у ній та у її околицях розташована значна кількість міжнародних шкіл, серед яких найстарішою та найбільшою у світі є Міжнародна школа в Женеві.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Громадський транспорт — автобуси, тролейбуси і трамваї. Залізничний вокзал «Корнавен». Поблизу міста розташований міжнародний аеропорт "Женева-Куантрен".

Міжнародні організації

[ред. | ред. код]
Всесвітня організація інтелектуальної власності

У 1919—1945 роках Женева була місцем перебування Ліги Націй, з 1946 року в місті знаходиться відділення Організації Об'єднаних Націй, а також штаб-квартири інших міжнародних організацій, зокрема:

Міжнародні конвенції

[ред. | ред. код]

У Женеві також проходить безліч міжнародних конференцій і підписуються найважливіші міжнародні документи, у тому числі:

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Українці, які проживали в місті

[ред. | ред. код]

Уродженці Женеви

[ред. | ред. код]

Цікавинки

[ред. | ред. код]

У 1898 у Женеві італійський анархіст Луїджі Лучені вбив австрійську імператрицю Єлизавету.

Галерея

[ред. | ред. код]
Панорама Женеви

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">а
_1-1">б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_révisé_2020-01-27-1.pdf
  • [http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=50634_Diccionariu_de_l'Academia_de_la_Llingua_Asturiana]_—_2000._—_ISBN_978-84-8168-208-3[[d:Track:Q5805549]]
  • _2-0">а [http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=50634_Diccionariu_de_l'Academia_de_la_Llingua_Asturiana]_—_2000._—_ISBN_978-84-8168-208-3[[d:Track:Q5805549]]
    _2-1">б [http://www.academiadelallingua.com/diccionariu/index.php?cod=50634_Diccionariu_de_l'Academia_de_la_Llingua_Asturiana]_—_2000._—_ISBN_978-84-8168-208-3[[d:Track:Q5805549]]