Жан Муне-Сюллі

Жан Муне-Сюллі
Ім'я при народженні	фр. Jean-Sully Mounet
Народився	27 лютого 1841(1841-02-27)[[d:Track:Q37312]]-1">[1] Бержерак
Помер	1 березня 1916(1916-03-01)[[d:Track:Q37312]]-1">[1][…] (75 років) V округ Парижа, Париж[[d:Track:Q3621644]]-4">[4]
Поховання	цвинтар Монпарнас
Громадянство	Франція
Діяльність	актор театру і кіно
Alma mater	Вища національна консерваторія драматичного мистецтва і Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Заклад	Комеді Франсез і Théâtre des Variétés-Amusantesd
Роки діяльності	з 1868
У шлюбі з	Jeanne Rémyd і Jeanne Barbotd[[d:Track:Q1299632]]-5">[5]
Діти	Jeanne Sullyd
Брати / сестри	Paul Mounetd
IMDb	nm0609814
Нагороди та премії
mounetsully.com
Жан Муне-Сюллі у Вікісховищі

Mounet-Sully (Pathé Baby), 1916.

Жан Муне́-Сюллі́ (фр. Jean Mounet-Sully; 27 лютого 1841(18410227) — 1 березня 1916) — видатний французький актор театру і німого кіно.

Біографія

Народився 27 лютого 1841(18410227) року у місті Бержерак однойменного департаменту регіону Аквітанія в сім'ї забезпеченого адвоката.

У 1868 році закінчив драматичний клас Паризької консерваторії. Того ж року вперше дебютував на сцені у паризькому театрі «Одеон». З початком франко-пруської війни у 1870 році призваний до війська, службу проходив у званні лейтенанта у Дордоні.

У 1872 році дебютував у Комеді Франсез у ролі Ореста в «Андромасі» Ж. Расіна. Іншими знаковими у становленні Муне-Сюллі, як видатного актора, стали ролі благородного розбійника Ернані й слуги Рюї Блаза у драмі Віктора Гюго «Ернані». Основою для репертуару цього актора були твори Вільяма Шекспіра, Софокла і Віктора Гюго. Серед найкращих створінь Муне-Сюллі варто відзначити його втілення шекспірівських Гамлета і Отелло.

У 1889 році актор був удостоєний звання кавалера ордена Почесного легіону.

Протягом 1908—1913 років також знявся у чотирьох фільмах німого кіно.

Помер 1 березня 1916 року в Парижі.

Фільмографія

• 1908 — Britannicus | Британік (короткометражний)
• 1910 — Hamlet | Гамлет — Гамлет
• 1910 — Oedipe roi | Цар Едип (короткометражний)
• 1913 — La légende d'Oedipe | Міф про Едипа (короткометражний) — цар Едип

Твори

• Jean Mounet-Sully «Souvenirs d'un tragédien» — Paris, 1917.

Література

• «История западноевропейского театра», т.5 — М., 1970.
• «История зарубежного театра», ч.2 — Москва, 1984.

Примітки

_1-1">^б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

d:Track:Q37312

[[d:Track:Q29861311]]