Етель Беррімор
Етель Беррімор | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Ethel Barrymore | ||||
Народилася | 15 серпня 1879[http://global.britannica.com/biography/Ethel-Barrymore_Encyclopædia_Britannica] Філадельфія, Пенсільванія, США | |||
Померла | 18 червня 1959[http://global.britannica.com/biography/Ethel-Barrymore_Encyclopædia_Britannica] Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США | |||
Поховання | Голгофа | |||
Громадянство | США | |||
Діяльність | акторка театру, кіноакторка, акторка | |||
Роки діяльності | 1896—1957 | |||
У шлюбі з | Russell Griswold Coltd | |||
Діти | Samuel Coltd | |||
Батьки | Maurice Barrymored Georgiana Drewd | |||
Брати / сестри | Лайонел Беррімор і Джон Беррімор | |||
IMDb | ID 0000856 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Етель Беррімор у Вікісховищі | ||||
Етель Мей Блайт (англ. Ethel Mae Blythe) Беррімор (англ. Ethel Barrymore; *15 серпня 1879, Філадельфія, Пенсільванія — †18 червня 1959) — американська акторка театру, радіо та кіно, володарка премії «Оскар» (1944).
Народилася 15 серпня 1879 в Філадельфії, Пенсільванія, другою дитиною в сім'ї акторів Моріса Беррімора і Джорджіани Дрю. Має братів-акторів Джона Беррімора і Лайонела Беррімора, доводиться двоюрідною бабусею Дрю Беррімор. Належить до акторської родини Беррімор. Дитинство провела в Філадельфії, де відвідувала католицьку школу.
У 1900 Етель Беррімор пропонував шлюб Уїнстон Черчиль, але вона відмовилася. 14 березня 1909 одружилася з Расселом Грісвольдом Колтом. У них було троє дітей: акторка і співачка Етель Беррімор Колт (1912-1977), Самуель Колт (1909-1986) і Джон Дрю Колт (1913-1975). У 1923 пара розлучилася, і будучи католичкою, Беррімор більше не вступала в шлюб.
Етель Беррімор померла 18 червня 1959 в своєму будинку в Голлівуді від серцевої-судинної хвороби, не доживши два місяці до 80-річного ювілею. Похована на цвинтарі Голгофа у східному Лос-Анджелесі.
Її перша поява на Бродвеї відбулася в 1895 році в п'єсі, де грали її дядько Джон Дрю Молодший і Мод Адамс. Разом з ним вона з'явилася і в п'єсі «Розмарі» в 1896. Серед її бродвейських ролей також відомими є Нора в «Ляльковому будинку» (1905) і Джульєта в «Ромео і Джульєтті» (1922). У 1926 вона досягла великого успіху, зігравши в комедійній постановці Сомерсета Моема «Постійна дружина».
Етель Беррімор була прихильницею Акторської фінансової асоціації та навіть брала активну участь в їх страйку в 1919. Акторка була великою прихильницею бейсболу та боксу. Але її любов до боксу пропала після того, як 4 липня 1919 вона стала свідком звірячого бою Вільяма Демпсі і Джесса Вілларда, в якому Демпсі зламав щелепу Джессу і вибив кілька його зубів. З тих пір Беррімор присягнулася, що більше ніколи не відвідає жодного бою.
Вперше на великому екрані вона з'явилася в 1914, але активну кінокар'єру почала лише в 1940-х, після свого переїзду в Голлівуд. Єдиними двома фільмами, в яких вона знялася разом з двома братами, стали «Національний парад червоного хреста» (1917) і «Распутін і імператриця» (1932).
У 1945 за свою роль у фільмі «Тільки самотнє серце» Етель Беррімор була удостоєна премії «Оскар» в номінації «найкраща акторка другого плану». Іншими відомими фільмами з її участю стали «Гвинтові сходи» (1945), «Справа Парадайна» (1947), «Портрет Дженні» (1948) і «Опівнічний поцілунок» (1948). У 1950-ті акторка кілька разів з'явилася і на телебаченні, виконавши невеликі ролі в ряді телесеріалів.
- 22 березня 2007 статуетка «Оскара», яка належала Етель Беррімор, була виставлена на продаж на інтернет-аукціоні eBay.
- За внесок в кінематограф США Етель Беррімор удостоєна зірки на Голлівудській Алеї Слави.