Естонська шведська
| Естонська шведська | |
|---|---|
| Поширена в |  Естонія |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Естонська шведська (швед. estlandssvenska; ест. rannarootsi keel - "прибережна шведська") — східні різновиди шведської мови, на яких розмовляли в раніше населених шведами районах Естонії (місцево відомих як Айболанд) на островах Ормсе (Вормсі), Осель (Сааремаа), Даго (Гійумаа) і Руне (Рухну), і півострів (колишній острів) Nuckö (Noarootsi), місцевими естонськими шведами.[1] До евакуації естонських шведів під кінець Другої світової війни на названих островах зазвичай говорили як шведською, так і естонською мовами. Невідомо, чи залишилися носії рідної мови.[2] Після здобуття незалежності Естонії після розпаду СРСР, естонська шведська пережила відродження.
Естонська шведська включає в себе низку піддіалектів, наприклад Nuckömål і Rågömål.
Приклад діалекту Nuckömål з Nordisk familjebok у порівнянні зі стандартним сучасним шведським:
- Stick tälknin i stolpan o hälvtor stolpan topa kalkan, säte Halmen o Hälma färe kalkan o ker te Nuckö toka.
Стандартна шведська:
- Stick täljkniven i stolpen och vält stolpen på kälken, sätt Hjälmen och Hjälma för kälken och kör till Nuckö.
Гаммалсвенський діалект шведської мови, якою розмовляють в Україні, є архаїчним діалектом естонської шведської мови, завезеним до села Гаммалсвенськбю (Старошведське) наприкінці 1700-х років поселенцями з Даго.[3]
- ↑ Svenska ortnamn i Estland [Swedish place names in Estonia]. sprakinstitutet.fi (швед.). Institute for the Languages of Finland. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Estonian Swedish. Glottolog 4.3. 2020. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Gammölsvänsk. The Language Archive. Nijmegen, Netherlands: Max Planck Institute for Psycholinguistics. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 2 березня 2021.