Еріх Гудефруа

Еріх Гудефруа
нім. Erich Goudefroy
Народився	9 березня 1880(1880-03-09) Діссен, Оснабрюк, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер	7 квітня 1960(1960-04-07) (80 років)
Діяльність	правник
Alma mater	Боннський університет, HU Berlin і Геттінгенський університет
Заклад	Prussian state railwaysd
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Майор
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Медаль «За відвагу» (Гессен) Ганзейський хрест (Гамбург) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Еріх Гудефруа (нім. Erich Goudefroy; 9 березня 1880, Діссен — 7 квітня 1960, Бремен) — німецький залізничний чиновник, доктор права (1902), старший радник (1921). Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія

Новорічне привітання від Гудефруа для співробітників дирекції Імперської залізниці Майнца.

Вивчав право і політологію в університетах Бонна, Берліна і Геттінгена. В 1905-07 роках вступив на прусську державну службу, з 1908 року працював на Прусській державній залізниці, в Кельнському залізничному управлінні. Учасник Першої світової війни, майор залізничних військ. З 1915 року — член Альтонського залізничного управління і представник залізничної адміністрації в сенаті Гамбурга. Після війни став начальником відділу кадрів, потім — начальником транспортного відділу дирекції Імперської залізниці Франкфурта-на-Майні. В 1924 році відряджений до Імперського комісара заощаджень, після чого протягом трьох років був директором Транспортно-кредитного банку Карлсруе. В 1928 році офіційно повернувся на дійсну службу в Імперську залізницю, працював в дирекції Ганновера. З 1930 року відповідав за автобусний транспорт, який працював спільно з Імперською поштою, спочатку в Центральній, потім — в Південно-Західній Німеччині. 1 грудня 1931 року вступив в НСДАП, З серпня 1933 року — президент дирекції Імперської залізниці Майнца, з 28 вересня 1935 року — Альтони.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу
• Медаль «За відвагу» (Ліппе)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу і мечами
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), офіцерський хрест з короною і мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (7 грудня 1943)

Бібліографія

• Allen Mitarbeitern, Beamten und Arbeitern wünsche ich ein gutes Neues Jahr. In: Deutsche Reichsbahn-Gesellschaft (Hg.): Sonder-Amtsblatt der Reichsbahndirektion Mainz vom 1. Januar 1934, Nr. 1, S. 1.
• [Rede zum Tag der nationalen Arbeit] 1934. In: Deutsche Reichsbahn-Gesellschaft (Hg.): Anlage zum Amtsblatt der Reichsbahndirektion Mainz vom 5. Mai 1934, Nr. 22.
• An alle Mitarbeiter – Arbeiter, Beamte und Angestellte – des Bezirks Mainz. Zum Jahreswechsel!. In: Deutsche Reichsbahn-Gesellschaft (Hg.): Sonder-Amtsblatt der Reichsbahndirektion Mainz vom 1. Januar 1935, Nr. 1, S. 1.

Література

• NN: Der neue Reichsbahndirektionspräsident. In: Mainzer Anzeiger vom 11. August 1933.
• NN: Der neue Präsident der Reichbahndirektion Mainz. In. Mainzer Anzeiger vom 16. August 1933, S. 9f.
• NN: Verzeichnis der oberen Reichsbahnbeamten 1925. Verlag der Verkehrswissenschaftlichen Lehrmittelgesellschaft mbH bei der Deutschen Reichsbahn, Berlin 1925.
• Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934