Еріх Гейден

Еріх Гейден
Еріх Гейден
нім. Erich Heyden
Народився	24 вересня 1879
Помер	1948
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Контр-адмірал до розпорядження
Нагороди
	; ; ;

Еріх Гейден (нім. Erich Heyden; 24 вересня 1879 — 1948) — німецький офіцер, контрадмірал крігсмаріне.

Біографія

12 квітня 1898 року вступив у кайзерліхмаріне.^[1] Учасник Першої світової війни. До січня 1917 року очолював комісію із затвердження торпедних катерів. З липня 1917 року — командир флотилії оборони Емса, одночасно командир легкого крейсера «Аркона». В січні-серпні 1918 року — командир флотилії берегової оборони Емса і флотилії супроводу підводних човнів. З грудня 1918 року — останній командир лінійного крейсера «Гінденбург». Здійснив передачу корабля в Скапа-Флоу для інтернування і 21 червня 1919 року потопив там корабель.^[2]

Після демобілізації армії залишений на флоті. З вересня 1922 року — командир малого крейсера «Гамбург».^[3] З 27 квітня 1924 року — начальник відділу кадрів Імперського управління ВМС. 30 листопада 1928 року звільнений у відставку.^[4]

З початком Другої світової війни був призваний на службу. З квітня 1940 по травень 1943 року — старший директор верфі і командиром арсеналу на новоствореній верфі крігсмаріне в Гортені.

Звання

Корветтен-капітан (10 серпня 1915)^[1]
Фрегаттен-капітан (1 жовтня 1920)
Капітан-цур-зее (1 квітня 1923)
Контрадмірал запасу (30 листопада 1928)^[4]

Нагороди

Китайська медаль в бронзі
Залізний хрест
- 2-го класу (14 серпня 1915)
- 1-го класу (30 червня 1917)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років; 30 березня 1920)
Почесний хрест ветерана війни з мечами

Література

Marine-Offizier-Verband (Hrsg.), Albert Stoelzel: Ehrenrangliste der Kaiserlich Deutschen Marine. 1914–18. Thormann & Goetsch, Berlin 1930, S. 172.

Посилання

Фотографія і нагороди Гейдена.

Примітки

↑ ^а ^б Kriegsmarine, Germany (1916). Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine für das Jahr ... (нім.). E.S. Mittler und Sohn. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
↑ Krause, Andreas (1999). Scapa Flow: die Selbstversenkung der wilhelminischen Flotte (нім.). Ullstein. ISBN 978-3-550-06979-6. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
↑ Koop, Gerhard (2004). Kleine Kreuzer 1903-1918 (Bremen- bis Cöln-Klasse) (нім.). Bernard & Graefe. ISBN 978-3-7637-6252-1. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
↑ ^а ^б Franken, Klaus (3 вересня 2018). Von Schwarz-Weiß-Rot zu Schwarz-Rot-Gold: Der Übergang von Seeoffi zieren der Kaiserlichen Marine in die Marine der Weimarer Republik (нім.). BWV Verlag. ISBN 978-3-8305-3878-3. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 14 червня 2022.

[:0-1] а ^б Kriegsmarine, Germany (1916). Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine für das Jahr ... (нім.). E.S. Mittler und Sohn. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 14 червня 2022.

[2] Krause, Andreas (1999). Scapa Flow: die Selbstversenkung der wilhelminischen Flotte (нім.). Ullstein. ISBN 978-3-550-06979-6. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 14 червня 2022.

[3] Koop, Gerhard (2004). Kleine Kreuzer 1903-1918 (Bremen- bis Cöln-Klasse) (нім.). Bernard & Graefe. ISBN 978-3-7637-6252-1. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 14 червня 2022.

[:1-4] а ^б Franken, Klaus (3 вересня 2018). Von Schwarz-Weiß-Rot zu Schwarz-Rot-Gold: Der Übergang von Seeoffi zieren der Kaiserlichen Marine in die Marine der Weimarer Republik (нім.). BWV Verlag. ISBN 978-3-8305-3878-3. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 14 червня 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]