Ерікофон
Ерікофон — стаціонарний телефон розроблений шведською компанією Ericsson. Це був перший телефон серійного випуску, який об'єднував дисковий номеронабирач та слухавку в одному корпусі. Ця конструкція мала значний вплив на розвиток телефонів тож Ерікофон вважається одним з найважливіших промислових рішень ХХ століття. Даний пристрій можна побачити в музеї сучасного мистецтва в місті Нью-Йорк.
Ерікофон був розроблений в кінці 1940-х командою до якої входили Gösta Thames, Ralph Lysell і Hugo Blomberg. Два основних компоненти телефона — слухавку і номеронабирач об'єднуються в єдине ціле. Серійне виробництво почалося в 1954 році, але на відкритий ринок модель потрапила лише в 1956 році.
Телефон випускався в двох версіях. Рання версія була трохи довша та її динамік знаходився під кутом майже в 90 градусів до основи. Пізніша версія була коротша та мала динамік трохи нахилений вниз. Також корпус першої версії був відлитий з 2 частин, в той час як друга версія мала цільний корпус. Обидві версії випускались у 18 кольорах.
Коли Ерікофон потрапив на ринок США він був доступний у 18 кольорах, але після перенесення виробництва до North Electric, кількість кольорів скоротилась до 8. Найпопулярнішими кольрами були: яскраво-червоний та яскраво-білий. Також в наявності були синій, зелений та рожевий кольори, але ніколи не було чорного. Іноді випускались телефони з металевою обробкою, але вони були призначені лише для рекламних акцій.
Wild and Wolf виробляє копію Ерікофона під назвою "Scandiphone".[1] Це сучасний кнопковий телефон доступний у декількох кольорах.
Ерікофон можна побачити у декількох фільмах та телевізійних шоу, зазвичай 1960х и 1970х років
- Trimphone: ще один телефон з тієї ж епохи.
- Trimline: відповідь AT&T на Ericofon.
- Grillo: ще один інноваційний телефон, з Італії.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 3 березня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- http://www.ericofon.com/ [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Ericofon at the Museum of Modern Art [Архівовано 19 березня 2012 у Wayback Machine.]