Перейти до вмісту

Епіциклоїда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Епіцикло́їда (від грец. ὲπί — на, над, при і κυκλος — коло) — плоска крива, що утворюється фіксованою точкою кола, яке котиться без ковзання по зовнішній стороні іншого нерухомого кола.

Червона крива є епіциклоїдою, що утворена точкою кола (радіус r = 1 ), що котиться по нерухомому колу (радіус R = 3 ).

Рухоме коло називається твірним, нерухоме коло — напрямним.[1] :стор.806

Початковою точкою епіциклоїди називається така її точка , що лежить на прямій, яка проходить через центр рухомого кола і його точку опори, і знаходиться по той же бік від , що і точка опори.[1] :стор.805 Початкові точки є каспами (простими точками звороту) епіциклоїди. Початкові точки епіциклоїди лежать на напрямному колі і збігаються з точками опори твірного кола.

Вершиною епіциклоїди називається така її точка , що лежить на прямій, яка проходить через центр рухомого кола і його точку опори, і знаходиться з нею по різні боки від .[1] :стор.806

Будь-яка епіциклоїда має однакову кількість вершин і каспів.

Епіциклоїда є окремим випадком епітрохоїди а також рулети — кривої, що отримана як траекторія точки деякої кривої, що котиться без ковзання по іншій нерухомій кривій.

Окремим випадком епіциклоїди є кардіоїда (епіциклоїда з одним каспом) та нефроїда (епіциклоїда з двома каспами).

Граничні випадки епіциклоїди:

  • Якщо радіус напрямного кола прямує до нескінченності (), крива стає циклоїдою з тим же радіусом твірного кола.[1] :стор.814
  • Якщо радіус твірного кола прямує до нескінченности (), твірне коло стає прямою, що котиться по нерухомому колу, а отримана крива, що описується фіксованою точкою цієї прямої, є евольвентою кола.

Рівняння

[ред. | ред. код]

Якщо центр нерухомого кола знаходиться в початку координат, його радіус дорівнює , а радіус кола, що котиться по ньому дорівнює , то епіциклоїда описується параметричними рівняннями відносно :

При цьому початкова точка епіциклоїди, її касп, з якого починається утворення кривої, лежить на додатній частині осі .

Кут  — параметр, а саме — це кут нахилу відрізка між центрами твірних кіл до осі .

Параметричне рівняння повернутої відносно початку координат епіциклоїди має вигляд:

При цьому епіциклоїда повернута відносно початку координат проти годинникової стрілки на кут (тобто кут між відрізком, що з'єднує початкову точку епіциклоїди (її касп, з якого починається утворення кривої) з початком координат, та віссю дорівнює .

Можна ввести величину , тоді параметричні рівняння звичайної (неповернутої) епіциклоїди приймуть вигляд:

Величина визначає форму епіциклоїди (див. нижче).

Ці рівняння можна записати більш компактно у комплексній формі: [2]

де

  • кут  ;
  • радіус твірного (рухомого) кола ;
  • радіус напрямного (нерухомого) кола .

Рівняння Чезаро[en] для епіциклоїди має вигляд:[1] :стор.819

де
,
 — радіус кривини епіциклоїди в певній точці;
 — довжина дуги епіциклоїди від її початку до цієї точки.

Це рівняння виражає наступну властивість епіциклоїди:
Якщо дуга епіциклоїди котиться без ковзання по прямій , то центр кривини точки дотику рухається по еліпсу; центр останнього лежить в тій точці прямої , через яку прокочується вершина епіциклоїди; одна з напіввісей збігається з прямою і по довжині дорівнює половині арки епіциклоїди, а саме: . Друга напіввісь є радіусом кривини в вершині і дорівнює: .[1] :стор.819

Властивості та особливості форми

[ред. | ред. код]
  • Будь-яка епіциклоїда лежить в круговому кільці, обмеженому колами з радіусами та .

На першому з них лежать каспи, а на другому — вершини епіциклоїди.

  • При повороті навколо початку координат (центру нерухомого кола) на кут, кратний , епіциклоїда суміщається сама з собою.[1] :стор.812
  • Якщо  — натуральне число, то епіциклоїда є замкненою алгебричною кривою порядку;

Крива складається з конгруентних арок, а отже, має вершин та каспів (тобто точок зворотів).
Точок самоперетину не має.

При цьому твірне коло, що обертається навколо нерухомого кола, робить (k 1) повних обертів навколо свого центру.

  • Якщо  — раціональне число, виражене у вигляді нескоротного дроба, то епіциклоїда є замкненою алгебричною кривою порядку;

Крива складається з конгруентних арок, а отже, має вершин та каспів.
Крива має точок самоперетину.

При цьому твірне коло, що обертається навколо нерухомого кола, робить (p q) повних обертів навколо свого центру.

  • Якщо  — ірраціональне число, то епіциклоїда є незамкненою кривою, та має нескінченну кількість арок, вершин та каспів.
  • Епіциклоїда має однакову кількість вершин та каспів;
  • Будь-яка епіциклоїда з радіусами нерухомого та рухомого кіл та тотожна з гіпоциклоїдою (точніше гіпоциклоїдою, що належить до типу перициклоїд) з радіусами нерухомого та рухомого кіл та .[1] :стор.816
  • Властивість нормалі та дотичної

Нормаль, що проведена через будь-яку точку епіциклоїди, проходить через відповідну точку дотику твірного (рухомого) та напрямного (нерухомого) кіл.
Дотична до епіциклоїди в деякій її точці , проходить через точку напрямного кола, діаметрально протилежну до точки .[1] :стор.817

Метричні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Довжина дуги епіциклоїди між точками, що відповідають полярним кутам : [1] :стор.818

Зокрема, довжина дуги однієї повної арки епіциклоїди дорівнює:

Якщо  — натуральне число, то довжина всієї епіциклоїди:

  • Площа сектора епіциклоїди між точками, що відповідають полярним кутам : [1] :стор.820

Площа сектора, що описується полярним радіусом епіциклоїди, коли точка пробігає одну її арку: [1] :стор.820

Площа відповідного сектора напрямного (нерухомого) круга: .

Таким чином, площа фігури, що обмежена однією аркою епіциклоїди та відповідною дугою напрямного кола, дорівнює

Якщо  — натуральне число, то площа фігури, що обмежена повною епіциклоїдою:

Це означає, що фігура, обмежена епіциклоїдою в разів більша за площею, від площі напрямного круга.

  • Радіус кривини будь-якої епіциклоїди в деякій її точці , що відповідає полярному куту :

Цю формулу можна записати у вигляді:[1] :стор.817

де  — відрізок, що сполучає точку епіциклоїди і точку опори твірного кола.

В точках звороту епіциклоїди радіус кривини дорівнює
В вершинах епіциклоїди радіус кривини дорівнює

Відношення подібності складає[1] :стор.818 Еволюта має той же центр, що і початкова епіциклоїда. Вершини еволюти збігаються з каспами початкової кривої. Отже, еволюту можна отримати, повернувши дану епіциклоїду на кут , а потім відповідно маштабувавши її.


Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Епіциклоїда // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2024. — 2403 с.(укр.)
  • J. Dennis Lawrence (1972). A catalog of special plane curves. Dover Publications. с. 161, 168—170, 175. ISBN 978-0-486-60288-2.
  • Выгодский М.Я. Справочник по высшей математике. — изд.10. — москва : Наука, 1973.


Посилання

[ред. | ред. код]