Перейти до вмісту

Емманюель Роблес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Емманюель Роблес
Народився4 травня 1914(1914-05-04)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]Internet_Broadway_Database_—_2000.[[d:Track:Q31964]]-2">[2][…]
Оран, ФранціяFichier_des_personnes_décédées_mirror[[d:Track:Q100324112]]-4">[4]
Помер22 лютого 1995(1995-02-22)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]Internet_Broadway_Database_—_2000.[[d:Track:Q31964]]-2">[2][…] (80 років)
Булонь-Біянкур, О-де-Сен, Іль-де-Франс, ФранціяFichier_des_personnes_décédées_mirror[[d:Track:Q100324112]]-4">[4]
Країна Франція
Діяльністьпоет, письменник, сценарист, драматург, прозаїк-романіст, публіцист, шкільний учитель, усний перекладач
Роки активності19371995
Magnum opusLes Hauteurs de la villed
Нагороди

Емманюель Роблес (нар. 4 травня 1914, Оран, Французький Алжир — пом. 22 лютого 1995, Булонь-Біянкур, Франція) — французький письменник іспанського походження, який довгий час жив в Алжирі як так званий «pied-noir» (франкоалжирець). Його близько сорока романів і драм «спираються на екзистенціалістичну філософію, що ставить людей перед безнадійним вибором»[5][6].

Біографія

[ред. | ред. код]

Батько Роблеса, родина якого походить з Іспанії, був простим мулярем. Він помер незадовго до народження сина. Відсутність батька вплинула на життя сина. Завдяки стипендії Еммануель зміг здобути вищу освіту. Став учителем, а згодом директором школи. У 1930-х роках подорожував Азією. З 1937 року підтримував дружбу з Камю. У цьому ж році розпочав військову службу. Його призначили до військово-повітряних сил, де він залишався шість років, оскільки почалася війна.

З 1943 року Роблес працював військовим кореспондентом і журналістом. Повернувшись до Алжиру в 1947 році, він заснував літературний журнал «Forge» . Він редагував серію «Méditerranée» (Середземномор'я) для видавництва «Сей». Він також працював на «Radio Algiers». У 1955 році Луїс Бунюель екранізував роман Роблеса «Cela s'appelle l'aurore» (1952). З 1956 року письменник був членом комітету, який виступав за припинення вогню під час Алжирської війни.

Роблес дебютував у 1938 році романом «Дія». У 1948 році він отримав премію Феміна за роман «Les Hauteurs de la ville» («На висоті міста»). У 1950 році він опублікував мемуари про іспанського драматурга Федеріко Гарсія Лорку, якого також перекладав. У 1973 році він став членом Гонкурівської академії.

Роблес помер у 1995 році у віці 80 років у своєму будинку поблизу Парижа. «Коли ти мертвий, ти мертвий. Треба поспішати жити», сказав він десятиліття тому як причину того, чому він завжди перед всією метафізикою віддавав перевагу «суворо земному»[7].

З 1991 року місто Блуа присуджує премію Емманюеля Роблеса[8].

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
Новели
  • La mort en face.
Романи
  • Cela s'Appelle l'Aurore . 1952 рік
  • Fédérica. 1954 рік.
  • Le Vesuve.
  • Les couteaux.
  • Les hauteurs de la ville.
  • La croisière.
  • Жорстокий сезон.

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-1">б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • Internet_Broadway_Database_—_2000.[[d:Track:Q31964]]
  • _2-0">а Internet_Broadway_Database_—_2000.[[d:Track:Q31964]]
    _2-1">б Internet Broadway Database — 2000.
  • [http://global.britannica.com/biography/Emmanuel-Robles_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]
  • _3-0">а [http://global.britannica.com/biography/Emmanuel-Robles_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]
    _3-1">б Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  • Fichier_des_personnes_décédées_mirror[[d:Track:Q100324112]]
  • _4-0">а Fichier_des_personnes_décédées_mirror[[d:Track:Q100324112]]
    _4-1">б Fichier des personnes décédées mirror
    d:Track:Q100324112
  • Winfried Engler: Lexikon der französischen Literatur (= Kröners Taschenausgabe. Band 388). 2., verbesserte und erweiterte Auflage. Kröner, Stuttgart 1984, ISBN 3-520-38802-2.
  • Kindlers Literaturlexikon (видання Мюнхен 1988) наводить як приклад найвідомішу драму Роблеса "Монтсеррат" 1948 року. Головний герой, захоплений іспанськими окупантами Венесуели, змушений обирати між порятунком невинних людей і збереженням вірності борцю за свободу Симону Болівару. Він обирає вірність. "Різке зображення садистської жорстокості, чорно-білий живопис, перебільшення характерів і декларативний патос, особливо у головного героя, відволікають від етичної місії п'єси", - зазначає режисер. У мистецькому плані Роблес не зміг витримати конкуренції зі своїм другом і взірцем для наслідування Камю.
  • Spiegel 38/1949, abgerufen am 3. Mai 2012.
  • [Архівовано [Дата відсутня], у biblio.ville-blois.fr]
  • Література

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Емманюель_Роблес&oldid=43234555