Перейти до вмісту

Електросамокат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Електросамокат
Двигунелектродвигун
Періодз 1985 року
Швидкістьдо 25 км/год
Сфера застосуванняіндивідуальний транспорт, мікро-мобільність
Інфраструктуравелодоріжка

Електросамокат — невеликий індивідуальний транспортний засіб з електричним мотором, переважно використовується для руху у місті. Як правило розраховані на рух стоячи, однак є варіанти із сидінням. Електросамокат визначається як засіб мікромобільності.[1]

Призначення

[ред. | ред. код]

Електросамокати призначені для пересування містом на невеликі відстані, наприклад, від дому до магазину, спортивного майданчика, парку тощо, або від автостоянки до будинку, якщо перед будинком немає місця для паркування. У зв'язку із цим електросамокати інколи називають транспортом «останнього кілометру». В багатьох містах сприяють поширенню електросамокатів, розширюють майданчики їх прокату сподіваючись на зменшення автомобільного руху, зниження потреб у паркомісцях та забруднення повітря.

Принцип дії

[ред. | ред. код]

Головними компонентами електросамокату є батарея, контролер, мотор та системи керування і навігації. Величина і потужність батареї впливає з одного боку на дальність ходу, а з іншого на вагу. Легкі самокати, з невеликою батареєю, зручні для перенесення та транспортування, але обмежені у кілометражі, натомість самокати із важкими батареями менш зручні в експлуатації, але дозволяють долати більшу дистанцію. Як правило, важкі електросамокати із тривалим ходом на одному заряді використовують для прокату, а легкі — для індивідуального використання. Через контролер, батарея зв'язана із мотор-колесом, яке може розташовуватись або спереду, або рідше ззаду. Також зустрічались варіанти з окремим мотором, поєднаним із колесом за допомогою ланцюга. Дані про рівень розряду батареї, кількість подоланих кілометрів та швидкість ходу виводиться на дисплей прикріплений у конструкції керма. Гальма мажуть бути або традиційні у вигляді колодок, або механічні — коли гальмування здійснюється притисканням ногою заднього болотника до колеса.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Micromobility is the future of urban transportation | Deloitte Insights. www2.deloitte.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 13 жовтня 2020.