Гізер Морріс (письменниця)
Гізер Морріс | |
---|---|
Народилася | 1953VIAF Te Awamutud, Waipa Districtd, Ваїкато, Нова Зеландія_—_[[:Гізер_Морріс_(письменниця)|Heather_Morris]]. |
Країна | Австралія Нова Зеландія |
Діяльність | письменниця, соціальна працівниця, сценаристка |
Галузь | кіносценаристикаdЧеська_національна_авторитетна_база_даних |
Alma mater | Університет Монаша і Університет Кентерберіd |
Знання мов | англійськаЧеська_національна_авторитетна_база_даних |
Magnum opus | Татуювальник Аушвіцу |
IMDb | ID 14657297 |
Сайт | heathermorrisauthor.com |
Гізер Морріс (нар. 1953) — новозеландська письменниця, яка живе в Австралії. Її дебютним романом у 2018 році став «Татуювальник Аушвіцу».
Народилася в 1953 році в Те Авамуту на Північному острові Нової Зеландії.[4] Пізніше переїхала з сім'єю до міста Піронгія та закінчила середню школу Те Авамуту. В інтерв'ю Гізер заявляла, що в дитинстві нічого не знала про Голокост.[5][6]
У 1971 році вона переїхала до Мельбурна; там познайомилася зі Стівом Моррісом, з яким одружилася у 1973 році. У 1975 році вона повернулася до Нової Зеландії з чоловіком і оселилася в Крайстчерчі.[5] Їхній перший син народився в 1976 році, другий — у 1980 році, а дочка — в 1985 році.[7]
Морріс почала навчання в Кентерберійському університеті в 1986 році, але повернулася до Мельбурна в 1987 році та закінчила Університет Монаш зі ступенем бакалавра політології та соціології в 1991 році[5]. У 1995 році вона почала працювати офіс-менеджеркою у відділі соціальної роботи в медичному центрі Монаша в Мельбурні, де залишалася до 2017 року.[8][9]
У 1996 році Морріс записався на курс професійного письма в Австралійському коледжі журналістики. Брала участь у сценарних лекціях, семінарах і творчих майстернях як в Австралії, так і в США. Її перший сценарій рецензувала оскароносна письменниця та сценаристка Памела Уоллес.[10]
У 2003 році познайомилася з Лалі Соколовим і подружилася з ним через два місяці після смерті його дружини Гіти. На той час йому було 87 років. Протягом наступних трьох років, аж до своєї смерті у 2006 році, Лалі розповідав їй подробиці про своє життя під час Голокосту та про свою роботу майстром татуювань у концентраційному таборі Аушвіц, яку йому доручили адміністратори СС.[11][12] На основі його розповідей Морріс пізніше написала сценарій «Татуювальник Аушвіцу». Попри те, що сценарій був обраний австралійською кінокомпанією, компанія не скористалася своїм правом, і опціон втратив чинність через шість років. Вона брала участь у міжнародних конкурсах, де отримала багато нагород, включаючи Міжнародну незалежну кінопремію у 2016 році.[13]
Зрештою невістка переконала Морріс переписати сценарій як роман, який вона назвала «Татуувальник Аушвіцу». Книга, що вийшла у 2018 році, стала бестселером. Вона була опублікована в більш ніж 50 країнах світу та розійшлася десятками мільйонів примірників.[14] У 2018 році роман був № 1 у списку бестселерів New York Times і № 1 у списку міжнародних бестселерів The New York Times.[15] У 2024 році книга була екранізована в мінісеріалі з Гарві Кейтелем у ролі Лалі Соколова та Мелані Лінскі в ролі Морріс.[16][8]
Її друга книга, продовження «Татуювальника Аушвіцу», «Подорож Цильки», вийшла у 2020 році та розповідає історію Цильки Ковачової, якій було 16 років, коли вона прибула до Освенцима і стала коханкою коменданта табору.[16] Після звільнення з табору її заарештували та відправили до ГУЛАГу в Росії, де вона зустріла свого чоловіка Івана та втекла до Канади. У рамках дослідницької роботи над книгою Морріс чотири рази відвідав Словаччину та дослідила життя Ковачової.[14][11] Вона також відвідала Яд Вашем, щоб продовжити дослідження Голокосту. Пасинок Ковачової, Джордж Ковач з Каліфорнії, подав до суду на Морріс після публікації книги, оскільки, за його словами, історія є «образливою» та розмиває межі між фактом і вигадкою.[17]
У 2021 році вийшла третя книга трилогії «Обіцянка сестер» про трьох сестер, які разом виживають в Аушвіці, прибувають до Словаччини та іммігрують до Ізраїлю.[16][18][9]
Її остання книга 2023 року «Сестри під вранішнім сонцем» розповідає про жінок у японських трудових таборах в Індонезії під час Другої світової війни.[16][19]
- 2017 — Татуювальник Аушвіцу
- 2019 — Подорож Цильки
- 2021 — Обіцянка сестер
- 2020 — Stories of Hope
- 2022 — Listening Well
- 2023 — «Сестри під вранішнім сонцем»
- VIAF
_—_[[:Дублін_(Огайо)|[Dublin,_Ohio]]]:_[[:Online_Computer_Library_Center|OCLC]],_2003. [[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q54919]]