Перейти до вмісту

Гібоніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гібоніт
Загальні відомості
Статус IMAперевизначений (Rd)[d][[:d:Q26224004|International_Mineralogical_Association_-_Commission_on_new_minerals,_nomenclature_and_classification]]_[http://cnmnc.main.jp/IMA_Master_List_%25282020-09%2529.pdf_The_IMA_List_of_Minerals_(September_2020)]_—_2020.[[d:Track:Q98828360]][[d:Track:Q26224004]]-1">[1][[:d:Q11455230|Miyawaki R.]],_[[:d:Q15971476|Hatert F.]],_[[:d:Q15971755|Pasero M.]]_et_al._[http://cnmnc.main.jp/165a_CNMNC_Newsletter_50-2019%2528MM%2529.pdf_IMA_Commission_on_New_Minerals,_Nomenclature_and_Classification_(CNMNC)_Newsletter_50:_New_minerals_and_nomenclature_modifications_approved_in_2019]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2019._—_Vol. 83,_Iss. 4._—_P. 615–620._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2019.46_doi:10.1180/MGM.2019.46][[d:Track:Q15971476]][[d:Track:Q68677849]][[d:Track:Q15971755]][[d:Track:Q11455230]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q15971792]][[d:Track:Q912887]]-2">[2][[:d:Q29053953|Holtstam D.]],_[[:d:Q17156438|Hålenius U.]]_[[:d:Q95725293|Nomenclature_of_the_magnetoplumbite_group]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2020._—_Vol. 84,_Iss. 3._—_P. 376–380._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2020.20_doi:10.1180/MGM.2020.20][[d:Track:Q17156438]][[d:Track:Q29053953]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q95725293]][[d:Track:Q912887]]-3">[3]
IMA-номерIMA2020 s.p.
АбревіатураHbn[[:d:Q59767631|Warr L. N.]]_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol. 85._—_P. 291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43][[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]-4">[4]
Хімічна формула(Ca,Ce)(Al,Ti,Mg)12O19
Nickel-Strunz 104.CC.45
Ідентифікація
Коліркоричневий, чорний, червоно-коричневий
Твердість7,5-8
БлискСклоподібне тіло
ПрозорістьНапівпрозорий
Колір рисичервонувато-коричневий
Густина3,84
Оптичні властивості кристалів
Показник заломленняnω = 1.807(2), nε = 1.79(1)
Інші характеристики
Радіоактивністьслаборадіоактивний: 88,2 Бк/г
CMNS: Гібоніт у Вікісховищі

Гібонітмінерал з ідеалізованою хімічною формулою (Ca,Ce)(Al,Ti,Mg)12O19, зустрічається в різних кольорах. Він відноситься до класу мінералів «оксидів і гідроксидів». Гібоніт кристалізується в гексагональній кристалічній системі і зазвичай розвиває пластинчасті, рідше призматичні кристали коричневого, чорного та червонувато-коричневого кольорів. Його твердість за шкалою Мооса становить від 7,5 до 8, а густина складає 3,84 г/см³.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Гібоніт вперше був виявлений у 1956 році на елювіальних родовищах Есіва біля Маромбі, в районі Амбоасарі, регіоні Анузі (Форт-Дофін) у провінції Толіара на Мадагаскарі та описана Кюрієном, Гійєміном, Орселем і Штернбергом. Його назвали на честь першовідкривача Поля Гібона.

Кристалічна структура

[ред. | ред. код]

Кристали Гібоніта гексагональні в просторовій групі P63 (просторова група № 194) з параметрами решітки a = 5,613 Å і c = 22,285 Å.[5]

Властивості

[ред. | ред. код]

Як і багато інших рідкоземельних мінералів, гібоніт містить сліди урану та торію. З цієї причини його класифікують як слаборадіоактивний. Він має питому активність близько 88,2 Бк/г[5] (для порівняння: природний калій 31,2 Бк/г).

Примітки

[ред. | ред. код]
_2-0">↑ Miyawaki R., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 50: New minerals and nomenclature modifications approved in 2019 // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2019. — Vol. 83, Iss. 4. — P. 615–620. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2019.46
  • [[:d:Q29053953|Holtstam D.]],_[[:d:Q17156438|Hålenius U.]]_[[:d:Q95725293|Nomenclature_of_the_magnetoplumbite_group]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2020._—_Vol. 84,_Iss. 3._—_P. 376–380._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2020.20_doi:10.1180/MGM.2020.20][[d:Track:Q17156438]][[d:Track:Q29053953]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q95725293]][[d:Track:Q912887]]
  • _3-0">↑ Holtstam D., Hålenius U. Nomenclature of the magnetoplumbite group // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2020. — Vol. 84, Iss. 3. — P. 376–380. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2020.20
  • [[:d:Q59767631|Warr L. N.]]_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol. 85._—_P. 291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43][[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]
  • _4-0">↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  • а б Гібоніт / Девід Бартелмі: дані про мінерал гібоніту. — Дата звернення: 12.11.2023.
  • Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гібоніт&oldid=44154229