Гучва
| Гучва | |
|---|---|
 | |
 | |
| 50°29′00″ пн. ш. 23°29′00″ сх. д. / 50.483333333333° пн. ш. 23.483333333333° сх. д. | |
| Витік | с.Юстинівка, Розточчя |
| • координати | 50°29′0″ пн. ш. 23°29′0″ сх. д. / 50.48333° пн. ш. 23.48333° сх. д. |
| • висота, м | 318 |
| Гирло | с. Ґрудек, Західний Буг |
| • координати | 50°48′0″ пн. ш. 23°57′0″ сх. д. / 50.80000° пн. ш. 23.95000° сх. д. |
| • висота, м | 175,7 |
| Басейн | Західний Буг, Нарев, Вісла, Балтійське море |
| Країни: |  Польща |
| Прирічкові країни: | Польща |
| Регіон | Люблінське воєводство |
| Район | Грубешівський повіт Томашівський повіт |
| Довжина | 75 |
| Площа басейну: | 1394,3 |
| Середньорічний стік | 4 |
| Притоки: | Деражанка (лівий), Бялка (лівий), Сенюха (лівий), Камінь (правий) |
 | |
Гучва — річка, ліва притока Західного Бугу[1][2], в Томашівському та Грубешівському повітах Люблінського воєводства Польщі.
- Розташування
Витік Гучви поблизу села Юстинівка, у Томашівському повіті. Вона впадає у Західний Буг в селі Городок того ж повіту.
Поблизу гирла річки містилося місто Волинь, від топоніма й походить назва краю та племені, що його населяло[3][4][5]. При впадінні Сенюхи[pl] до Гучви, там, де тепер с. Чермно, було місто Червен.
- Населені пункти
Над річкою розташовані такі міста та села: Грубешів, Лащів, Тишівці, Чермно, Турковичі[6], Богородиця, Вороновичі, Вербковичі, Ґоздів[7] та Маличі.
- Основні дані
Довжина річки 75 км, площа басейну річки 1394,3 км², середній спад 1,92 ‰. Витрата води, що витікає з Гучви в Буг, дорівнює 4 м/с, що в масштабі регіону є середнім.
Долина Гучви має змінну ширину (від 100 м до понад 1 км), часто зустрічаються стариці та канави.
Головні притоки: Деражанка (лівий), Бялка (лівий), Сенюха (лівий), Камінь (правий).
Йосип Струцюк видав у 2001 році «Гучва. Повість печальних літ» та «Од Гучви до Стоходу» у 2007, у яких показав трагедію українського населення Холмщини та Волині у період Першої та Другої світових воєн[8].
- ↑ Мокрий В. І., Біляк М. В., М'якуш І. І., Гончарук В. Є. Інформаційне забезпечення моніторингу водно-болотних угідь Біосферного резервату «Розточчя» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ І. І. Залеський, М. А. Михальчук, А. В. Голомис До проблеми створення транскордонного управління басейном річки Західний Буг [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] Вісник Національного универсітету водного господарства та природокористування
- ↑ Історичний нарис Волині [Архівовано 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] Головне територіальне управління юстиції у Волинській області
- ↑ М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ VI. Стор. 2. Архів оригіналу за 7 червня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ Населення Галичини за «Баварським географом». III. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ У Польщі делегація Львівщини вшанували пам'ять українців[недоступне посилання] У Польщі делегація Львівщини вшанували пам'ять українців
- ↑ Неначе писанка, село. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ Л. В. Голоюх. Вербалізація концептів простору в романах Й. Струцюка Філологічні науки. Мовознавство. 1, 2011
- Гучва [Архівовано 2 січня 2019 у Wayback Machine.] Географічний словник Королівства Польського. T. III. Варшава 1882.(пол.)
|
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Праві притоки |  | |
|---|---|---|
| Ліві притоки | ||
| Міста | ||
