Перейти до вмісту

Густав Антон фон Вітерсгайм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Густав Антон фон Вітерсхейм
нім. Gustav Anton von Wietersheim
Народження11 лютого 1884(1884-02-11)
Бреслау
Смерть25 квітня 1974(1974-04-25) (90 років)
Ґетінґен
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьІмперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних силСухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військтанкові війська
Роки служби1902—1942
Звання генерал від інфантерії
Командування29-та моторизована дивізія
XIV моторизований корпус
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Густав Антон фон Вітерсгайм (нім. Gustav Anton von Wietersheim; 11 лютого 1884(18840211) — 25 квітня 1974) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (01.02.1938).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у 1884 році в місті Бреслау в сім'ї військовика. Здобув військову освіту.

У 1902 році прийнятий на військову службу прапорщиком, з 1903 року — лейтенант 4-го гвардійського гренадерського полку. Учасник Першої світової війни, з 1917 року — офіцер Генштабу.

Після підписання Версальського договору 1919 року залишений у Рейхсвері. З лютого 1929 року — командир батальйону 17-го піхотного полку. У 1932 році призначений начальником штабу 3-ї кавалерійської дивізії, а наступного року — начальник штабу 3-ї піхотної дивізії. У 1934 році переведений до військового міністерства.

Після перетворення у 1935 році Рейхсверу у Вермахт проходив службу у Генеральному штабі. З квітня 1936 року — генерал-лейтенант. У жовтні того ж року призначений командиром одного з найкращих у німецьких збройних силах військового з'єднання — 29-ї моторизованої дивізії.

1 лютого 1938 року отримав військове звання генерал від інфантерії, а з 1 квітня того ж року прийняв під своє командування новостворений XIV моторизований корпус у Магдебурзі.

Учасник Другої світової війни. Під час проведення Польської кампанії командував німецькими військами у битві при Кок 2-6 жовтня 1939 року.

Згодом брав участь у Французькій та Балканській кампаніях.

Під час німецько-радянської війни XIV моторизований корпус входив до складу 1-ї танкової групи Е. Клейста, що діяла на території України. Брав участь в оточенні радянських військ поблизу Умані влітку 1941 року, взимку 1941—1942 років займав оборону по річці Міус. У червні 1942 року корпус перейменований у XIV танковий корпус, а у серпні того ж року націлений на Сталінград. У середині вересня 1942 року через пропозицію А. Гітлеру відмовитись від наступу на Сталінград був усунутий від командування корпусом і відправлений у відставку.

Навесні 1945 року добровільно записався рядовим до Фольксштурму. На Нюрнберзькому процесі виступав як свідок.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • «Энциклопедия Третьего рейха» / Сост. В. Телицын, 3-е изд., — М.: ЛОКИД-ПРЕСС; РИПОЛ классик, 2005, стор. 94. — ISBN 5-320-00447-8 ЛОКИД-ПРЕСС) ISBN 5-7905-3721-9 (РИПОЛ классик). (рос.)
  • Stephen Walsh: Stalingrad. Die Hölle im Kessel. 1942/1943. Neuer Kaiser Verlag, 2001, ISBN 3-7043-6055-4.
  • Will Fowler: Schlacht um Stalingrad Die Eroberung der Stadt — Oktober 1942. Tosa, 2006, ISBN 3-902478-62-4.
  • Udo von Alvensleben: Lauter Abschiede. Tagebuch im Kriege. Ullstein 3578, ISBN 3-548-03578-7, S. 233.

Посилання

[ред. | ред. код]