Гринько Олександр Боніфатійович

Олександр Гринько
Ім'я при народженні	Олександр Боніфатійович Гринько
Народився	26 вересня 1919(1919-09-26) с. Грибова, Лановецький район, Тернопільської обл.
Помер	9 вересня 2013(2013-09-09) (93 роки) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Громадянство	СРСР, Україна
Діяльність	актор, артист
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1939—2010
Дружина	Оксана Дмитрівна Гринько
Діти	Роман,
IMDb	nm0342459
Нагороди та премії
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Олександр Гринько у Вікісховищі

Могила Олександра Гринька на 78 полі Личаківського цвинтаря

Олекса́ндр Боніфатійович Гринько́ (нар. 26 вересня 1919, Грибова. тепер Тернопільська область — пом. 9 вересня 2013, Львів) — український актор, співак (бас), діяч культури, публіцист. Народний артист України (1990). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (1999), орден князя Ярослава Мудрого 4-го ступеня (2009.

Життєпис

У 1938 закінчив гімназію у Тернополі. Від 1938 — студент юридичного факультету університету в м. Вільно (нині Вільнюс, Литва). На початку 2 Світової війни був заарештований польською поліцією, звільнений Червоною Армією. Депутат Народних зборів Західної України (26-28 жовтня 1939) від Лановецького виборчого округу (містечко, нині місто Ланівці, с. Грибова, с. Юськівці).

Від 1939 навчався на медичному факультеті Львівського університету, співав у хоровій капелі «Трембіта» під орудою Дмитра Котка, з 1940 працював у ансамблі пісні і танцю Російської армії імені О. В. Александрова в Москві.

24 червня 1941 Гринька заарештували органи НКВС; засуджено на 10 р. позбавлення волі (Саратовська область, Комі АРСР), потім 5 років заслання (Красноярський край). З 1949 працював у табірному театрі. Звільнений 1955, реабілітований 1965.

З 1956 року незмінний актор Львівського театру імені М.Заньковецької. 1963 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Знімався у кіно. Народний артист УРСР (1990).

Помер 9 вересня 2013 у Львові. Похований на 78 полі Личаківського цвинтаря.

Доробок

Ролі в театрі

Зіграв понад 150 ролей на сцені:

• Командор («Камінний господар» Лесі Українки)
• Мартіян («Адвокат Мартіян» Лесі Українки)
• Карпо («Суєта» Івана Карпенка-Карого)
• Гірей («Маруся Богуславка» М. Старицького)
• Святослав («Сон князя Святослава» І. Франка)
• Залізняк («Гайдамаки» за Т. Шевченком)
• Клавдій, Лір («Гамлет», «Король Лір» В. Шекспіра)
• Білинський («Сестри Річинські» Ірини Вільде)
• Ярослав («Фауст і смерть» О. Левади)
• Кривоніс («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука)
• Платон («Дикий ангел» О. Коломійця)
• Стасов («Марія Заньковецька» І. Рябокляча)
• Капелан («Дами і гусари» А. Фредра)
• Кирило («Князь Данило Галицький» В. Босовича)
• Никодим («Ісус, Син Бога Живого» В. Босовича)
• Дорн («Чайка» А. Чехова)
• Фірс («Вишневий сад» А. Чехова)
• Бризгалов («Кафедра» В. Врублевської)
• Тухачевський («Коли мертві оживають» І. Рачади)
• Старий («Маргаритка» А. Салакру)

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1993	с	Пастка		президент суду
1993	с	Злочин з багатьма невідомими		Прокурор Гіртлер
1992—1996	с	Час збирати каміння		суддя Бжезінський
1983	тф	Останній доказ королів		генерал Гардесті, очільник штабу військово-повітряних сил
1983	ф	Провал операції «Велика ведмедиця»		Левко Завада, редактор емігрантської газети в Мюнхені
1976	ф	Дума про Ковпака		Шерберг
1973	ф	До останньої хвилини	До последней минуты	священик
1971	ф	Осяяння		Дружинін
1971	ф	Камінний господар		Командор, головна роль

Літературна діяльність

Автор автобіографічної повісті «Білі ночі, чорні дні» (Львів, 1997), статей на театральні теми в періодиці. Мемуарно-публіцистичного видання «Повернувся я з Сибіру» (2010 р. «Джерело»)

Нагороди

• 1999 — Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
• 2009 — Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня

Література

• Митці України. К., 1992. — С.187;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С. 177—178;
• Хто є хто в Україні. К., 2000. — СІЮ.
• Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6., Б. Мельничук.