Перейти до вмісту

Григорій Йосиф Ромашкан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Григорій Йосиф Ромашкан
Народився12 лютого 1809(1809-02-12)
Кути, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер11 грудня 1881(1881-12-11)-1">[1] (72 роки)
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
ПохованняЛичаківський цвинтар[[:Загайська_Роксоляна_Йосипівна|Загайська Р. Й.]]_[[:d:Q64523177|Вітер_в_долонях]]_—_[[:Львів|Львів]]:_2017._—_С. 238._—_416 с.[[d:Track:Q36036]][[d:Track:Q64523177]][[d:Track:Q20067115]]-2">[2]
Країна Цислейтанія
Діяльністькатолицький священник, католицький диякон, політик, католицький єпископ
Посадапосол до Галицького сейму[d], католицький архієпископd і член Палати панів Імперської Ради[d]
КонфесіяВірменська католицька церква[[:Catholic-Hierarchy.org|Catholic-Hierarchy.org]]_—_[[:Сполучені_Штати_Америки|USA]]:_1990.[[d:Track:Q30]][[d:Track:Q3892772]]-3">[3]

Григорій Йосиф Ромашкан (Ґжеґож Юзеф Ромашкан, пол. Grzegorz Józef Romaszkan; 12 лютого 1809, Кути, Косівський повіт — 11 грудня 1881, Львів) — архиєпископ вірменсько-католицької церкви у 1876—1881 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Представник заможної родини Ромашканів, яка володіла декількома селами на Галичині[4]. При хрещенні отримав ім'я Теодор. Закінчив Станиславівську гімназію. Теологію вивчав у Львові. Висвячений на священника 1834 року архиєпископом вірменсько-католицької церкви Самуїлом Кирилом Стефановичем. Тридцять років пропрацював в архиєпископському банку «Mons Pius», у 1861—1866 роках був заступником голови. Від 1861 року також був управителем земель архиєпархії.

1875 року обраний вікарієм капітули й адміністратором архидієцезії, наприкінці року затверджений імператором Францом Йосифом I, а наступного року преканонізований Папою Пієм IX на нового львівського католицького архиєпископа вірменського обряду. Висвятив його римо-католицький архиєпископ Францішек Вежхлейський. Важливою подією його перебування на посаді було освячення храму св. Григорія Просвітителя в Чернівцях. Під час поїздки на Буковину з дозволу Вежхлейського відвідував з офіційними візитами також католицькі парафії[5].

Міський радник Львова у 1861—1876 роках. Також, як архиєпископ, мав мандат посла Галицького сейму.

Помер 11 грудня 1881 року. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 57)[6]. Пам'ятник на могилі виконав польський скульптор французького походження Антоній Юліан Марікот (працював під прізвищем Ґорґолевський)[7][8].

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">а
_1-1">б https://wiki.ormianie.pl/index.php?title=Grzegorz_Józef_Romaszkan
  • [[:Загайська_Роксоляна_Йосипівна|Загайська Р. Й.]]_[[:d:Q64523177|Вітер_в_долонях]]_—_[[:Львів|Львів]]:_2017._—_С. 238._—_416 с.[[d:Track:Q36036]][[d:Track:Q64523177]][[d:Track:Q20067115]]
  • _2-0">↑ Загайська Р. Й. Вітер в долоняхЛьвів: 2017. — С. 238. — 416 с.
  • [[:Catholic-Hierarchy.org|Catholic-Hierarchy.org]]_—_[[:Сполучені_Штати_Америки|USA]]:_1990.[[d:Track:Q30]][[d:Track:Q3892772]]
  • _3-0">↑ Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  • Renata Maria Król-Mazur. Życie towarzyskie Ormian lwowskich od połowy XIX wieku do 1939 roku. cejsh.icm.edu.pl (пол.). Процитовано 12 жовтня 2024.
  • ks. Tadeusz Isakowicz-Zaleski. Arcybiskup ormiański Grzegorz Józef Romaszkan (1809—1881). stanislawow.net (пол.). Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  • Загайська, 2017, с. 238.
  • Jurij Smirnow (2 listopada 2015). Ormiańskie groby na Cmentarzu Łyczakowskim. Część 1. kuriergalicyjski.com (пол.). Kurier Galicyjski. Процитовано 12 жовтня 2024.
  • Уршуля Ольбромська. Польсько-українські надгробні написи на пограниччі як прояв міжнаціональних взаємин (друга половина XIX–перша половина XX ст.) // Проблеми слов'янознавства. — 2015. — Вип. 64. — С. 49-61. — ISSN 0203-9494.
  • Джерела

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Григорій_Йосиф_Ромашкан&oldid=43670714