Горобинець волосистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Горобинець волосистий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Горобинець (Oxytropis)
Вид:
Горобинець волосистий (O. pilosa)
Біноміальна назва
Oxytropis pilosa

Горобинець волосистий[1], гострокільник волосистий[2] (Oxytropis pilosa) — вид рослин родини бобові (Fabaceae), поширений у Євразії від Франції до пн. Ірану й Сибіру.

Багаторічна трава від 15 до 50 см заввишки. Стебла товсті, прямі, гіллясті, відстояче-волосисті. Прилистики від довгасто-яйцеподібних до ланцетних, (0.6)1–1.3 см, трав'янисті, з довгими трихомами, прикріплені до основи черешка, верхівка гостра. Листя 5–12 см, 15–29-листочкове, листочки від еліптичних до ланцетних, 1–2.3 × 0.3–1 см, обидві поверхні опушені. Суцвіття яйцевидно-довгасті; чашечка широко-циліндрична, 7–9 мм, з трихомами; віночок блідо жовтий, 11-14 мм довжиною; гострі кінці човників прямі. Боби від ланцетно-яйцеподібних до циліндричних, 1.5–2 × 1–1.5 см, з розлогими щільними білими тріхомами, верхівка гостра. Число хромосом 2n = 16[2][3].

Поширення

[ред. | ред. код]
Горобинець волосистий у заказнику Чутівські степи

Поширений у Євразії від Франції до пн. Ірану й Сибіру[4][5][6].

В Україні зростає на степових ділянках і кам'янистих відслоненнях — в Степу і півд. ч. Лісостепу, зазвичай. Відомий з території західних областей України[2].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Oxytropis pilosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 198. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 26.01.2019. (англ.)
  4. Euro Med Plantbase. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 26.01.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 26.01.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 26.01.2019. (англ.)