Горбенко Леонід Петрович

Горбенко Леонід Петрович
Горбенко Леонід Петрович
Народився	20 червня 1939; Корсунський район, СРСР
Помер	7 серпня 2010-1">[1] (71 рік); Калінінградська область, Росія; ·серцева недостатність
Поховання	Калінінград
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	політик, державний діяч
Знання мов	російська
Членство	Рада Федерації
Посада	член Ради Федерації[d]
Нагороди	; Q4188076?
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горбенко.

Леонід Петрович Горбенко (20 червня 1939, с. Шендерівка, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область, Українська РСР — 7 серпня 2010, сел. Ушаково, Гур'євський район Калінінградська область, Росія) — російський політичний діяч українського походження, перший всенародно обраний губернатор Калінінградської області (1996—2000 роки).

Біографія

Леонід Горбенко народився 20 червня 1939 року в с. Шендерівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області Української РСР. За національністю українець.

Батько — Горбенко Петро Андрійович (1900-?), був призваний на фронт, але після бомбардування ешелону пораненим повернувся додому. В 1946 році він був заарештований і засуджений на 10 років за «заклики до саботажу». Мати — Горбенко Ганна Михайлівна (1910—1992). Сестра Лідія (нар. 1930), до пенсії була вчителькою в рідному селі.

Під час німецько-радянської війни опинився на окупованій німцями території, де проходила відома Корсунь-Шевченківська операція. Пішов в школу в 1946 році. Після закінчення середньої школи мріяв стати моряком, тому у 17 років поїхав в Калінінградську область.

Освіта

Леонід Горбенко закінчив Калінінградське морехідне училище (тоді розташовувалося в Зеленоградську), в якому був старшиною групи, у 1958 році з кваліфікацією «судновий електрорадіонавігатор-радіооператор». Потім закінчив Калінінградський технічний інститут в 1970 році за спеціальністю «Механізація та автоматизація виробничих процесів», факультет організації промислового виробництва Інституту народного господарства ім. Р. В. Плеханова в 1983 році. Академік Академії транспорту Росії (1993).

Трудова діяльність

З 1958 по 1963 рік Леонід Горбенко працював гідроакустиком, електрорадіонавігатором в атлантичній рибопромисловій розвідці у місті Калінінград.

З 1963 по 1973 рік пройшов шлях: інженер, заступник начальника, начальник служби електрорадіонавігації Калінінградського морського рибного порту.

З 1973 по 1980 рік він головний інженер Калінінградського державного морського рибного порту.

З 1980 по 1986 рік Леонід Горбенко обіймав посаду заступника генерального директора об'єднання «Калінінградрибпром».

З 1986 по 1996 рік — генеральний директор Калінінградського державного морського рибного порту.

Політична діяльність

У 1990 році Леонід Горбенко був обраний народним депутатом Калінінградської обласної Ради, де очолив депутатську групу «Від згоди — до реформ». Обирався членом обкому КПРС, членом президії Калінінградської обласної Ради народних депутатів (склав повноваження у 1993 році). Висувався до Ради Федерації, але зняв свою кандидатуру.

У жовтні 1996 року Леонід Горбенко був обраний губернатором Калінінградської області. За посадою входив до Ради Федерації, був членом Комітету з міжнародних справ, заступником представника Росії в Палаті регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Європи. Також Леонід Горбенко був одним із засновників політичного руху «Наш дім — Росія», членом Ради Загальноросійського громадського руху «Реформи — новий курс».

У листопаді 2000 року програв чергові губернаторські вибори, набравши у другому турі 19 листопада 33,2 % голосів виборців, поступившись перемогою командувачу Балтійським флотом адміралу Володимиру Єгорову (58,6 % голосів).

У вересні 2001 року Леонід Горбенко повернувся на колишню посаду в Калінінградській рибний порт, пропрацювавши на ній до січня 2004 року.

30 січня 2010 року підписався під вимогами про відставку уряду області на чолі з Георгієм Боосом та обласною думою, які були озвучені на багатотисячному мітингу в Калінінграді^[2]. Також Леонід Горбенко негативно відгукувався про результати діяльності Г.Бооса та «Єдиної Росії»^[3].

У травні 2010 року суд присудив Л. Горбенко 400 тисяч рублів компенсації за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності і взяття з нього підписки про невиїзд у справі про банківський кредит області «Дрезднер банку» під час його губернаторства^[4].

22 липня 2010 року губернатор Георгій Боос підписав постанову про вилучення у Леоніда Горбенка 7 гектарів землі для будівництва підземного газосховища^[5].

Смерть і похорон

Леонід Горбенко помер увечері 7 серпня 2010 року від серцевого нападу у себе на дачі в селищі Ушаково Гур'євського району Калінінградської області^[6]. Деякі члени сім'ї померлого висловлювали сумніви в правильності встановленої причини смерті^[7].

Прощання з Леонідом Горбенко пройшло 10 серпня 2010 року в калінінградському Храмі Христа Спасителя, будівництво якого почалося за його підтримки^[8].

Похований Леонід Горбенко на Старому міському кладовищі Калінінграда^[9].

Родина

Дружина — Раїса Яківна Горбенко, до пенсії 40 років працювала вчителькою в Калінінградській школі (нині гімназія № 40). Син Олександр (нар. 1964) — колишній офіцер ВМФ, після виходу на пенсію займається бізнесом. Онук Антон (від першого шлюбу сина).

Нагороди

Орден Дружби народів (1983)
Ювілейна медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження в. І. Леніна» (1970)
Ювілейна медаль «300 років Російському флоту» (1996)
Медаль «15 років Раді Федерації Федеральних Зборів РФ» (2010)
Церковний орден святого благовірного князя Данила Московського третього ступеня^[10]
Хрести за відродження Російського козацтва «Святого праведного Федора Ушакова — адмірала Російського флоту» двох ступенів, «За віру і службу Росії»^[11]
Почесна Грамота Президії Верховної Ради РРФСР (1982)
Почесна грамота Уряду Російської Федерації (1999)
Заслужений працівник рибного господарства Російської Федерації
Орден «За заслуги перед Калінінградською областю» (2009)
Почесний отаман реєстрового Балтійського окремого козацького округу