Голубівка (Самарівський район)
| село Голубівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Самарівський район |
| Тер. громада | Перещепинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12100090050063873 |
| Облікова картка | Голубівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1745 |
| Населення | 3 836 |
| Поштовий індекс | 51230 |
| Телефонний код | 380 5693 |
| День села | 21 вересня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′10″ пн. ш. 35°19′42″ сх. д. / 48.88611° пн. ш. 35.32833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
148 м |
| Водойми | р. Кільчень, Балка Гадиха |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 51230, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, 20 |
| Староста | Харетоненко Юлія Олександрівна |
| Карта | |
  Голубівка | |
 Голубівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Голубі́вка — село в Україні, в Перещепинській міській громаді Самарівського району Дніпропетровської області. Розташоване над річкою Кільчень, яка починається на землі Голубівки. Населення за переписом 2001 року становить 3836 осіб.
Село Голубівка знаходиться біля витоків річок Кільчень та Балки Гадихи, на відстані в 1 км від селища Кільчень. Річки в цьому місці пересихають, на них зроблено декілька загат. Через село проходять автомобільні дороги М18 (E105) і Т 0422. Поруч проходить залізниця, станція Кільчень за 2 км.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3346 | 87.23% |
| російська | 453 | 11.81% |
| білоруська | 10 | 0.26% |
| румунська | 7 | 0.18% |
| циганська | 1 | 0.03% |
| німецька | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 18 | 0.46% |
| Усього | 3836 | 100% |
У 1745 році на місці Голубівки [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] двома запорожцями — В. Сухіним і Г. Моторним засновано великий зимівник хутір, який поклав початок слободі Кільчені. У 1784 році в Кільчені поселився козак І. Голуб, який приділив багато уваги розплануванню і впорядкуванню слободи та її заселенню. Деякі дослідники вважають, що на честь його з 1791 року за поселенням закріпляється назва — Голубівка.
На землях села Голубівка виявлені курганні поховання епохи ранньої бронзи (III тисячоліття до н. е.), а також кургани степових кочівників-половців XI—XII століть.
Власне історія села починається з епохи Держави Війська Запорізького, коли після багатовікової ординської руїни ці землі були заново освоєні бойовим і трудовим козацтвом-християнством Подніпров'я.
На місці теперішнього села в 1745 році був запорізький зимівник. Він поклав початок слободі Кільчені, яка в 1791 році перейменована в село Голубівка.
У 18 сторіччі була у Самарській і згодом у Протовчанській паланці. Після ліквідації малоросійських вольностей (Держави і Області Війська Запорізького) село увійшло до складу Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії Російської імперії.
1886 року[2] тут мешкало 2004 осіб, було 358 дворів, волосне правління, православна церква, школа, поштова станція, 2 магазини, базар по святах. Слобода Голубівка була центром і єдиним поселенням Голубівської волості Новомосковського повіту.
До 2018 року було центром Голубівської сільської ради. З 2 лютого 2018 року входить до складу Перещепинської міської громади.
- ТОВ «Агрофірма „Олімпекс-Агро“».
- Будується тваринницький комплекс.
- ФГ «Конка».
- Ліцей.
- Гімназія.
- Дитячий садочок.
- Лікарня.
- Будинок культури.
У селі розташовані дві православні церкви - Храм Святої великомучениці Тетяни ПЦУ (вул. Лесі Українки, 13) та Свято-Успенський храм УПЦ МП (вул. Соборна, 5).
В селі народились:
- Дикий Андрій Арсентійович (1931—2020) — український скульптор.
- Кравченко Григорій Пантелійович (1912—1943) — радянський військовий льотчик, генерал-лейтенант авіації, перший двічі Герой Радянського Союзу.
- Лайков Володимир Михайлович (1985—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Стадник Павло Митрофанович (1906—?) — вчений у галузі фізичної хімії.
- Таценко Петро Ілліч (1907—1941) — 1-й секретар Волинського обкому ВКП(б);
- Чалий Григорій Сергійович (1905—1981) — голова Чернівецького облвиконкому;
-
Храм Святої Великомучениці Тетяни ПЦУ -
Свято-Успенський храм -
Пам'ятник (танк ІС-3) воїнам танкової бригади -
Військовий меморіал -
Погруддя Григорію Кравченку
_%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_(%D0%9F%D0%A6%D0%A3).jpg)
_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE-%D0%A3%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC_(%D0%A3%D0%9F%D0%A6_%D0%9C%D0%9F).jpg)
_%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA_%D0%86%D0%A1-3_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8.jpg)
_%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB.jpg)
_%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%93.%D0%9F..jpg)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI 157 с. (рос. дореф.)
- Погода в селі Голубівка [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Голубівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
- Литвин С.С., Найдіон В.П., Руденко М.А. Голубі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.513-524
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Бабайківська • Бузівська • Василівська • Вільнянська • Воскресенська • Голубівська • Губинівська • Гупалівська • Жданівська • Знаменська • Йозефстальська • Кам'янська • Карабинівська • Котовська • Лисаветівська перша • Лисаветівська друга • Личківська • Любимівська • Магдалинівська • Мануйлівська • Миколаївська • Могилівська • Новомосковська • Новоселівська • Олександрівська • Очеретуватівська • Панасівська • Паньківська • Петриківська • Підгороднянська • Попаснянська • Почино-Софіївська • Прядівська • Спаська • Хорошевська • Чаплинська • Чернеччинська • Шульгівська • Юр'ївська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Бабайківка • Василівка • Вільне • Голубівка • Губиниха • Гупалівка • Дмухайлівські Хутори • Животилівка • Єлисаветівка • Єлисаветівка (Татарка) • Йозефсталь • Личкове • Мануйлівка • Миколаївка • Могилів • Новосілка • Перевал • Підгороднє • Чаплинка • Чернеччина • Шульгівка | |