Перейти до вмісту

Голинний Іван Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Голинний Іван Олексійович
Народився23 червня 1907(1907-06-23)
місто Дубоссари, тепер Молдова
Померневідомо
Національністьукраїнець
Військове званнямайор
ПартіяКПРС
НагородиОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Іван Олексійович Голинний (23 червня 1907(19070623), місто Дубоссари, тепер Молдова — ?) — український радянський діяч, завідувач адміністративного відділу ЦК КПУ.

Біографія

[ред. | ред. код]

З вересня 1929 по 1931 рік служив у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1931 року.

До червня 1941 року перебував на партійній роботі в Львівській області.

З червня 1941 року — в Червоній армії, призваний Львівським обласним військовим комісаріатом РСЧА. Учасник німецько-радянської війни з травня 1942 року. У 1942—1943 роках — заступник із політичної частини начальника санітарно-епідеміологічного загону 41-ї армії Калінінського фронту. З 1943 року — інструктор відділу кадрів політичного управління Степового фронту. У 1944—1945 роках — інструктор, старший інструктор відділу кадрів політичного управління 2-го Українського фронту.

До лютого 1951 року — завідувач сектору адміністративного відділу ЦК КП(б)У.

У лютому 1951 — травні 1952 року — заступник завідувача адміністративного відділу ЦК КП(б)У. З жовтня 1951 до травня 1952 року виконував обов'язки завідувача адміністративного відділу ЦК КП(б)У.

У травні 1952 — червні 1953 року — завідувач адміністративного відділу ЦК КП(б)У.

З червня 1953 до серпня 1954 року — заступник завідувача відділу адміністративних і торговельно-фінансових органів ЦК КПУ.

З серпня 1954 року — заступник завідувача адміністративного відділу ЦК КПУ.

З червня 1956 до травня 1960 року — заступник міністра внутрішніх справ Української РСР та член колегії Міністерства внутрішніх справ Української РСР.

Подальша доля невідома. На 1985 рік — персональний пенсіонер.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Літопис УПА. Нова серія. Том 3. Київ-Торонто, 2001.
  • газета «Радянська Україна» (Київ) — вересень 1952 року.
  • Галынный Иван Алексеевич (рос.)