Гнойовий Микола Іванович

Гнойовий Микола Іванович
Народження	22 квітня 1915(1915-04-22) Кобелячок, Кобелячківська волость, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть	12 листопада 1995(1995-11-12) (80 років)
	Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Харківський художній інститут
Діяльність	художник, педагог
Вчитель	Кокель Олексій Опанасович, Мироненко Василь Федорович і Дайц Йосип Абрамович
Відомі учні	Базиль Микола Петрович, Добровольський Віталій Дмитрович і Кабиш Іван Юхимович
Працівник	Харківське державне художнє училище і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Член	Національна спілка художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Роботи в колекції	Національний художній музей України, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Дніпровський художній музей, Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка і Харківський художній музей
Нагороди

Микола Іванович Гнойови́й (22 квітня 1915, Кобелячок — 12 листопада 1995, Харків) — український графік; член Харківської організації Спілки художників України з 1948 року.

Біографія

Народився 22 квітня 1915 року в селі Кобелячку (тепер Кременчуцький район Полтавської області, Україна). Впродовж 1932—1938 років навчався у Харківському художньому технікумі; у 1938—1941 років та у 1945—1947 роках — у Харківському художньому інституті (викладачі Олексій Кокель, Василь Мироненко, Йосип Дайц). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), медаллю «За бойові заслуги» (26 вересня 1944).

Впродовж 1946—1973 років викладав у Харківському державному художньому училищі та Харківському художньо-промисловому інституті. Жив у Харкові в будинку на вулиці Дарвіна № 37, квартира № 3. Помер у Харкові 12 листопада 1995 року.

Творчість

Працював у галузі станкової і книжкової графіки. Серед робіт:

офорти

• серія «Спогади» (1947 — «Фронтова весна», «На нову позицію»);
• «В поле» (1959);
• «Озимина» (1960; папір, монотипія);
• «Оранка» (1960);
• «На пташнику» (1960);

ілюстрації

• до роману Миколи Трублаїні «Глибинний шлях» (1947);
• до повістей Олеся Донченка: «Школа над морем» (1948), «Лісничиха» (1948), «Заповітне слово» (1949);
• збірки Хани Левіної «Моїм друзям» (1949).

Брав участь у виставках у Харкові (від 1939), Києві (від 1948), Одесі (1953), Москві (1948—1957), Тбілісі (1949), Вільнюсі (1951), Астрахані (1953—1954), Варшаві (1955), Брюсселі (1958). Персональна виставка відбулася у Варшаві у 1956 році.

Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві, Дніпровському, Полтавському і Харківському художніх музеях, Національному музеї у Львові.

Література

• Гноєвий Микола Іванович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 101.;
• Гнойовий Микола Іванович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Ханко В. М. Гнойовий Микола Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.