Гнидюк Микола Якимович

Гнидюк Микола Якимович
Народився	25 грудня 1918(1918-12-25) село Нова Вижва, тепер Старовижівського району Волинської області
Помер	30 грудня 1976(1976-12-30) (58 років) місто Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Якимович Гнидюк (нар. 25 грудня 1918(19181225), село Нова Вижва, тепер Старовижівського району Волинської області — 30 грудня 1976, місто Львів) — український радянський діяч, радянський партизан, заступник та 1-й заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

Біографія

Народився в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, працював у сільському господарстві. Брав активну участь в прорадянському революційному русі на Волині.

Після вересня 1939 року закінчив курси помічників паровозних машиністів, працював помічником машиніста паровоза депо станції Ковель Рівненської області.

З 1941 року — помічник машиніста паровоза на Південно-Західній, Одеській залізницях і на станції Пенза в РРФСР.

У 1942 році добровольцем вступив на курси парашутно-десантних розвідників. Після закінчення курсів був перекинутий в партизанський загін Дмитра Медведєва, який діяв на території Рівненської, Волинської та Львівської областей. Учасник німецько-радянської війни.

З 1944 по 1948 рік працював в органах державної безпеки і внутрішніх справ СРСР на західноукраїнських землях.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1950 році закінчив Львівську дворічну вищу партійну школу.

З 1950 року — на відповідальній радянській і партійній роботі в Рава-Руському та Щирецькому районах Львівської області. До 1955 року — голова виконавчого комітету Кам'янсько-Бузької районної ради депутатів трудящих Львівської області.

У 1955 — січні 1963 року — 1-й секретар Сокальського районного комітету КПУ Львівської області.

Закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

12 січня 1963 — 17 грудня 1964 року — заступник голови виконавчого комітету Львівської сільської обласної ради депутатів трудящих. 17 грудня 1964 — 27 березня 1969 року — заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих. 27 березня 1969 — 15 січня 1976 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

З січня 1976 року — на пенсії.

23 квітня — 30 грудня 1976 року — начальник Львівського обласного управління у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі.

Член Спілки письменників СРСР з 1969 року. Автор документальних повістей «Стрибок у легенду» (1964, 1969), «Про що дзвеніли рейки» (1969), «Якщо ти комуніст» (1968), ряду нарисів.

Помер після тривалої важкої хвороби. 31 грудня 1976 року похований на Личаківському цвинтарі міста Львова.

Нагороди

• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• орден Червоної Зірки
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (10.01.1969)
• польський орден «Хрест партизана»
• чехословацька медаль «Антифашистський бойовик»

Джерела

• газета «Вільна Україна» (Львів) — 1976 рік — 31 грудня.
• Письменник Радянської України. 1917—1987 — Київ, «Радянський письменник», 1988.