Гета-канал
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Гета-канал | ||||
 | ||||
|
58°29′54″ пн. ш. 16°10′24″ сх. д. / 58.49827° пн. ш. 16.17332° сх. д. | ||||
| Країна |
 Швеція | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | канал | |||
| Висота | 91,8 м | |||
.png) | ||||
  Гета-канал Гета-канал (Швеція) | ||||
 | ||||
 Гета-канал у Вікісховищі | ||||
Гета-канал або Йота-канал (швед. Göta kanal) — судноплавний канал в Швеції, що сполучає Балтійське море північніше 58-ї паралелі і акваторію Каттегат. На заході виходить до міста Гетеборг, на сході до міста Седерчепінг. Загальна довжина близько 420 км. До складу каналу входить Тролльхеттанський канал, озера Венерн і Веттерн та відрізок завдовжки 190 км між цими озерами і Балтійським морем.
- Довжина 190 км, (штучна траса 87 км)
- Ширина 7-14 м,
- Найбільша глибина 3 м[1].
- Кількість шлюзів 58 шлюзів
- Може приймати судна до 32 м завдовжки, до 7 м завширшки і 2,8 м осадки[2].
Будівництво каналу розпочато в 1810, і тривало 22 роки. 26 вересня 1832 року канал був урочисто відкрито. В XIX столітті був найважливішою транспортною артерією Швеції. З розвитком залізничного та автомобільного транспорту між Гетеборгом і Стокгольмом почав втрачати стратегічне значення. Наразі один з головних туристичних маршрутів Швеції.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гета-канал
- Göta Canal [Архівовано 6 березня 2006 у Wayback Machine.] — Офіційний сайт
- ↑ Uno Svedin, Britt Hägerhäll Aniansson, Sustainability, Local Democracy and the Future: The Swedish Model, pp. 93-94. Springer, 2002. ISBN 1402009054
- ↑ Gunnar Alexandersson, The Baltic Straits, fn. 9 p. 123. Martinus Nijhoff Publishers, 1982. ISBN 902472595X
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |