Герта Вамбахер

Герта Вамбахер
нім. Hertha Wambacher
Народилася	9 березня 1903(1903-03-09)[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1] Відень, Австро-Угорщина[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1]
Померла	25 квітня 1950(1950-04-25)[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1] (47 років) Відень, Окупація Австрії союзниками[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1] ·злоякісна пухлина
Країна	Австрія
Діяльність	фізикиня, викладачка університету
Alma mater	Віденський університет
Галузь	фізик
Заклад	Віденський університет
Науковий керівник	Марієтта Блау
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	премія Лібенаd (1937) премія Гайтінгераd (1936)
Герта Вамбахер у Вікісховищі

Герта Марія Фердинанда Вамбахер (нім. Hertha Maria Ferdinanda Wambacher; 9 березня 1903, Відень, Австро-Угорщина — 25 квітня 1950 року, Відень, Австрія) — австрійська вчена-фізик.

Життєпис

Народилася у Відні в сім'ї фабриканта. 1922 року закінчила старшу школу для дівчаток Асоціації додаткової освіти жінок. Вступила до Віденського університету на філософський факультет, відвідувала лекції з юриспруденції1924 року пропустила академічний рік за станом здоров'я, а після повернення в університет під впливом Марієтти Блау пейшлася на фізику.

Докторську дисертацію про фотоефект радіоактивного випромінювання готувала під керівництвом Марієтти Блау, з якою продовжила співпрацю в Інституті радію Австрійської академії наук і після захисту 1932 року. Результатом їхньої спільної діяльності став фотографічний метод виявлення іонізуючих частинок. За ці методичні розробки Блау і Вамбахер 1937 року відзначено премією Лібена. Того ж року Блау і Вамбахер спільно виявили «зірки розпаду», згодом названі зірками Блау-Вамбахер (англ. Blau-Wambacher stars), на фотопластинках, підданих багатомісячному впливу космічної радіації на висоті 2300 м над рівнем моря. Ці зірки є траєкторіями частинок, що виникають під час ядерних реакцій сколювання між космічними променями і ядрами атомів фотоемульсії.

Герта Вамбахер продовжила роботу з ідентифікації частинок ядерних реакцій у фотоемульсії і після того, як 1938 року Блау напередодні аншлюсу довелося покинути Австрію і перебратися в Норвегію. Захист цієї роботи 1940 року забезпечив їй право на викладацьку діяльність.

Вамбахер почала читати лекції у Віденському університеті. Від 1930-х років вона також працювала у Другому фізичному інституті Віденського університету під керівництвом Георга Стеттера.

1945 року Вамбахер, яка, за її словами, таємно перебувала в НСДАП від 1934 року, звільнено з університету і вона опинилася в Радянському Союзі. Додому вона повернулася тільки 1946 року. У Вамбахер діагностували рак, але вона продовжувала роботу в дослідницькій лабораторії у Відні.

Герта Вамбахер померла від раку 25 квітня 1950 року.

Нагороди та премії

• 1937 — премія Лібена (спільно з Блау);
• 1962 — премія Ервіна Шредінгера (посмертно, спільно з Блау).

Публікації

• Wambacher H. Mehrfachzertrümmerung von Atomkernen durch kosmische Strahlung // Zeitschrift für technische Physik. — 1938. — 19. — S. 569.
• Wambacher H. Höhenstrahlung und Atomkernbau // Österreichische Chemikerzeitung. — 1940. — Nr. 49 (23 Dezember). — S. 116.
• Wambacher H. Künstliche radioaktive Indikatoren in der Metallurgie // Chemie und Biologie. — 1944. — Nr. 47 (23 Dezember). — S. 98.
• Wambacher H. Mikroskopie und Kernphysik // Mikroskopie. — 1949. — Nr. 4 (23 Dezember). — S. 92.

Примітки

Виноски

_1-1">^б [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/127403094/_Record_#127403094]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]