Георг Ріттер фон Генгль

Георг Ріттер фон Генгль
нім. Georg Ritter von Hengl
Народився	21 жовтня 1897(1897-10-21) Валлерсдорф, Дінгольфінг-Ландау, Нижня Баварія, Баварія, Німецький Райх
Помер	19 березня 1952(1952-03-19) (54 роки) Зонтгофен, Округ Швабія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СС
Роки активності	з 1914
Військове звання	Генерал гірсько-піхотних військ
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Військовий орден Максиміліана Йозефа Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Нагрудний знак «За поранення» в золоті Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Пам'ятна Олімпійська Медаль Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) Почесний кубок для переможця у повітряному бою
Медіафайли у Вікісховищі

Георг Генгль, з 29 жовтня 1918 року — Ріттер фон Генгль (нім. Georg Ritter von Hengl; 21 жовтня 1897 — 19 березня 1952) — німецький воєначальник і льотчик-ас, генерал гірсько-піхотних військ вермахту, оберштурмбаннфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста і Лицарського хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа.

Біографія

Першу світову війну зустрів 2 серпня 1914 року в резервному піхотному полку № 21 під Іпром.

В 1915 році був переведений на Східний фронт, в жовтні брав участь в операціях проти Сербії. Наступний рік застав Генгля під Верденом, де 23 березня його підвищили до офіцера, а потім відправлений до Росії. Генгль був переведений в авіацію тільки в 1918 року.

Він почав підготовку на спостерігача 23 лютого і по її завершенні служив в FA (A) 295b, літаючи з пілотом віцефельдфебелем Гансом Бауром. Вони удвох збили 6 літаків супротивника, а свою сьому перемогу свіжоспечений ас здобув вже з іншим пілотом. Під час битви на Ені Генгль і Баур були збиті за британською лінією фронту і взяті в полон, але незабаром були відбиті назад в результаті атаки вюртемберзького піхотного полку.

№ п/п	Дата	Тип збитого літака	Район падіння	Частина переможця
1.	17 липня 1918	Spad	ліс Куртон	FA 295
2.
3.	20 серпня 1918	Breguet XIV н/п
4.	5 жовтня 1918	ворожий літак
5.	22 жовтня 1918	Breguet XIV	Баррикур
6.	24 жовтня 1918	французький літак
7.	29 жовтня 1918	Spad
8.
9.		Spad н/п

З 15 жовтня 1919 року служив у штабі територіальної оборони Баварії. 1 березня 1921 року перейшов на службу в поліцію. Переконаний нацист, пізніше став одним із найбільш фанатично налаштованих генералів вермахту. 1 липня 1934 року перевівся в частини посилення СС, 15 жовтня 1935 року — в сухопутні війська.

З 10 серпня 1939 року — командир 3-го батальйону 99-го гірського полку 1-ї гірської дивізії. Учасник Польської кампанії. З 1 квітня 1940 року — командир 137-го гірського полку 2-ї гірської дивізії. Учасник Норвезької кампанії, потім ніс окупаційну службу в окупованих районах СРСР, а також брав участь у боях на Східному фронті. З 2 березня 1942 року — командир своєї дивізії, з 23 жовтня 1943 по 21 квітня 1944 року — 19-го гірського корпусу в Лапландії. З 15 травня 1944 року — начальник штабу нацистського керівництва ОКГ, очолив тимчасово організовану службу партійного контролю за рішеннями і діями військових командирів. З 1 лютого 1945 року — командир 59-го армійського корпусу, проте через хворобу фактично не командував корпусом. 8 травня 1945 року взятий в полон англо-американськими військами. В 1947 році звільнений.

Звання

• Унтерофіцер резерву (24 квітня 1915)
• Віцефельдфебель резерву (24 квітня 1915)
• Лейтенант резерву (27 березня 1918)
• Лейтенант поліції (1 березня 1921)
• Оберлейтенант поліції (19 грудня 1923)
• Гауптман поліції (1 червня 1931)
• Оберштурмбанфюрер СС (1 липня 1934)
• Гауптман (15 жовтня 1935)
• Майор (1 березня 1936)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1939)
• Оберст (17 грудня 1941)
• Генерал-майор (1 квітня 1942)
• Генерал-лейтенант (21 січня 1943)
• Генерал гірсько-піхотних військ (1 січня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (8 травня 1915)
  • 1-го класу (1 серпня 1917)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною
  • орден (27 серпня 1917)
  • орден з короною (вересень 1918)
• Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) (4 червня 1918)
• Почесний кубок для переможця у повітряному бою (17 липня 1918)
• Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (29 жовтня 1918)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Німецький імперський спортивний знак
  • в бронзі (3 вересня 1924)
  • в сріблі (5 січня 1929)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
  • 1-го класу (25 років)
• Знак керівника гірсько-піхотних частин (6 жовтня 1936)
• Пам'ятна Олімпійська медаль (20 квітня 1937)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (21 вересня 1939)
  • 1-го класу (29 вересня 1939)
• Лицарський хрест Залізного хреста (25 серпня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія; 13 травня 1943)
• Німецький хрест в золоті (20 червня 1944).

Література

• Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914—1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А.Жукова). — М.: Эксмо, 2006. — 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067
• The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914—1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994
• Roland Kaltenegger: General der Gebirgstruppe Georg Ritter von Hengl — Vom Militär-Max-Joseph-Ritter im Ersten Weltkrieg zum Ritterkreuzträger im Zweiten Weltkrieg, Flechsig, 2012, ISBN 978-3803500311
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis, Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.380.

Посилання

• Біографія. [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

Виноски

Джерела