Перейти до вмісту

Георг Нойман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Георг Нойман
нім. Georg Neumann
Народження:1898[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/142352748/_Record_#142352748]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1]
 Корин, Барнім, Бранденбург, Німеччина
Смерть:26 серпня 1976(1976-08-26)[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/142352748/_Record_#142352748]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1]-2">[2]
 Берлін, НДР
Громадянство: Німеччина
CMNS: Георг Нойман у Вікісховищі

Георг Нойман (нім. Georg Neumann, 18981976) — німецький винахідник, підприємець, засновник мікрофонного бренду Neumann[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Георг Нойман народився в сім'ї залізничника в німецькому селищі Корин. Нойман проходив стажування в телекомунікаційній компанії Mix & Genest[en], після чого влаштувався на роботу в AEG Берлін. Там він познайомився з Ойгеном Райсом, відомим виробником якісних вугільних мікрофонів[3][4]. 1923 року Райс пішов із компанії, а Нойман приєднався до нього. Георг Нойман був одним із розробників нового вугільного мікрофона «Марконі-Райс» з корпусом з мармуру, що набув надзвичайного поширення наприкінці 20-х і на початку 30-х років[4].

1928 року Георг Нойман створив власну компанію Georg Neumann GmbH. Він займався виробництвом конденсаторних мікрофонів, щоб забезпечити високу чистоту передачі звуку. На Олімпіаді-1936 у Берліні демонструвався мікрофон CMV3[de], заснований на капсулі M7, який прозвали «пляшкою Ноймана» через характерну форму. 1940 року з'явився логотип компанії у вигляді стилізованої літери «N». Під час війни будівля компанії в Берліні була пошкоджена і виробництво перенесли до Гефеля. На основі капсуля M7 випустили цілу серію мікрофонів Neumann. У 1947 році компанія випустила конденсаторний мікрофон U47, який працював на основі радіолампи Telefunken VF14. U47 був улюбленим мікрофоном Джорджа Мартіна і використовувався на студійних записах The Beatles 1962—1970[4].

1956 року після Другої світової війни філія Neumann у Гефеллі опинилася на території НДР. Попри спроби Ноймана продовжувати співпрацю між відділеннями в Берліні та Гефеллі, 1972 року східнонімецьку компанію націоналізували й перейменували на VEB Mikrofontechnic. Фабрика й далі випускала мікрофони марки RFT[4].

Георг Нойман помер 1976 року. У 1989 році сім'я інженера вирішила передати управління Neumann іншій німецькій компанії — Sennheiser. З 1991 року Neumann є самостійною частиною групи компаній Sennheiser, зберігаючи штаб-квартиру та центр інженерних розробок у Берліні. У Ганновері спеціально організували найсучасніше виробництво обладнання під маркою Neumann, включаючи стерильну лінію ручного збирання мікрофонів[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-1">б Deutsche Nationalbibliothek Record #142352748 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  • _2-0">↑ https://www.nytimes.com/1976/09/02/archives/georg-neumann-77-a-pioneer-in-audio.html
  • а б Stephen F. Temmer. In Memoriam: Georg Neumann (PDF). Journal of the Audio Engineering Society. Архів (PDF) оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 26 квітня 2020.
  • а б в г д Александр Червяков (24 липня 2018). Шоу-Мастер: Георг Нойман: история микрофона в зеркале XX столетия. show-master.ru. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  • Посилання

    [ред. | ред. код]

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Георг Нойман