Генріх фон Бер

Генріх фон Бер
нім. Heinrich Baron von Behr
Народився	26 червня 1902(1902-06-26) Курляндія, Латвія
Помер	14 серпня 1983(1983-08-14) (81 рік) Бонн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна, Польська кампанія, Французька кампанія, план «Барбаросса», Операція «Крусейдер», Битва за Бір-Хакейм, Перша битва за Ель-Аламейн, Друга битва за Ель-Аламейн, Битва при Монте-Кассіно, Операція «Шінгл», Готська лінія і Північно-Італійська операція
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Бронзовий нагрудний знак ближнього бою Командор ордена За заслуги перед ФРН Нарукавна стрічка «Африка» Балтійський хрест Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

Барон Генріх фон Бер (нім. Heinrich Baron von Behr; 26 червня 1902, Гольдінген — 14 серпня 1983, Бонн) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту (1 квітня 1945) і бундесверу (1 липня 1957). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

В 1919-20 роках у складі Балтійського ландверу брав участь у бойових діях в Прибалтиці. 1 квітня 1922 року поступив на службу в 16-й кінний полк. З 1 квітня 1937 року — тренер і директор курсу військово-спортивного училища у Вюнсдорфі. З 3 вересня 1939 року — командир роти 81-го запасного танкового батальйон зв'язку. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. З 15 вересня 1941 року — комендант Лохвиці. З 20 жовтня по 16 грудня 1941 року — командир 424-го танкового батальйону зв'язку танкового корпусу «Африка». З 13 по 30 листопада 1942 року — виконувач обов'язків начальника військ зв'язку армії «Африка». З 1 липня 1943 року — командир 200-го моторизованого полку, з яким воював на Корсиці і в Італії. З 27 грудня 1944 року — командир 90-ї моторизованої дивізії, яка діяла в Італії. 28 квітня 1945 року взятий в полон англо-американськими військами. 29 серпня 1947 року звільнений. 3 вересня 1956 року поступив на службу в бундесвер. В 1959-62 роках — командир 1-го корпусу. 30 вересня 1962 року вийшов у відставку.

Нагороди

• Балтійський хрест
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (20 квітня 1940)
  • 1-го класу (14 червня 1940)
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
• Нарукавна стрічка «Африка»
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (23 лютого 1944)
  • дубове листя (№689; 9 січня 1945)
• Нагрудний знак ближнього бою в бронзі
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (19 вересня 1962)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.430-431 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Посилання

• Нагороди. [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.]