Очікує на перевірку

Генеральний штаб Збройних сил України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генеральний штаб
ТипГенеральний штаб
Засновано1992 року
Країна Україна
Штаб-квартираКиїв і Проспект Повітряних Сил
РозташуванняКиївський Володимирський кадетський корпус
Офіс головиНачальник Генерального штабу
Начальник ГШгенерал-майор Баргилевич Анатолій Владиславович
Код ЄДРПОУ22991050
Вебсайт: www.mil.gov.ua

CMNS: Генеральний штаб Збройних сил України у Вікісховищі
Прапор Генерального штабу Збройних Сил України
Нарукавний знак Генерального штабу ЗС України

Генеральний штаб Збройних сил України (скор. ГШ ЗСУ) — головний військовий орган з планування оборони держави, управління застосуванням Збройних сил України, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту і Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Є робочим органом Ставки Верховного Головнокомандувача Збройними Силами України.

Законодавчий статус

[ред. | ред. код]

Генеральний штаб ЗСУ у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, директивами і наказами Міністра оборони України.

Основним документом, який детально регламентує його діяльність є Положення «Про Генеральний штаб Збройних Сил України» затверджене Указом Президента України від 30 січня 2019 року N 23/2019.[1]

Підпорядкування

[ред. | ред. код]

Відповідно до Конституції України, Закону України «Про оборону України» та Закону України «Про збройні Сили України», Генеральний штаб ЗСУ підпорядковується безпосередньо Головнокомандувачу Збройних сил України.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Перші визвольні змагання

[ред. | ред. код]

Другі визвольні змагання

[ред. | ред. код]

Після відновлення незалежності

[ред. | ред. код]

У Збройних силах України Генеральний Штаб був створений в 1992 році на базі штабу Київського військового округу після розпаду Радянського Союзу та створення Міністерства оборони України.

Функції

[ред. | ред. код]
Нарукавний знак Генерального штабу ЗСУ

В особливий період Генеральний штаб є робочим органом Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Структура

[ред. | ред. код]
Структура ГШ ЗСУ станом на 1.01.2016 р.

Реформування

[ред. | ред. код]

Для забезпечення проведення воєнної реформи у 2015 році Міністерство оборони підготувало та затвердило Стратегію національної безпеки України, провело оборонний огляд, за підсумками якого була прийнята нова Воєнна доктрина України[10].

На початку 2016 року в Уряді проходили розгляд «Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України», «Стратегічний оборонний бюлетень України», «Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України на період до 2020 року»[10].

Усі ці документи формують основні пріоритети національної безпеки України у воєнній сфері з максимальною адаптацією оборонних спроможностей держави до стандартів НАТО[10].

В січні 2016 року міністр оборони України Степан Полторак зазначив, що основна мета реформування Збройних сил — це підвищення боєготовності і перехід на стандарти НАТО для взаємодії з країнами — членами Альянсу[11].

Програмою Міноборони з військової стандартизації на 2016—2018 роки передбачено розроблення ще понад 70 стандартів, серед яких найважливішими є бойові статути Сухопутних військ та настанови з підготовки та застосування військ, спрямовані на підвищення рівня сумісності Збройних Сил України з країнами-членами НАТО[12]. А вже до кінця 2019 року має відбутись реформування Генерального штабу Збройних Сил України, в ході якого в діяльність головного та інших органів військового управління будуть впроваджені принципи, прийняті в державах — членах НАТО. Протягом 2016—2017 років будуть проведені реорганізаційні заходи управлінської вертикалі Головного управління персоналу (J1), Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу (J5), створені Головне управління логістики (J4) та Головне управління підготовки (J7). Набуде спроможностей Командування Сил спеціальних операцій. До кінця 2018 року буде завершено створення Командування сил Логістики[13].

Керівництво

[ред. | ред. код]

Начальник

[ред. | ред. код]
Штандарт начальника Генерального штабу Збройних Сил України

Апарат

[ред. | ред. код]

Операція об'єднаних сил

[ред. | ред. код]

Головне управління підготовки Збройних Сил України

[ред. | ред. код]

Головне управління логістики Збройних Сил України

[ред. | ред. код]

Головне управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України №-23/2019 від 30.1.2019. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
  2. Закон України «Про Збройні Сили України» на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
  3. «Для забезпечення ресурсних потреб ЗС України та інших складових сил оборони створюється єдина система логістики» — заступник Міністра оборони. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 14 липня 2017. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  4. Система логістики, яка створюється у Збройних Силах України, буде повністю сумісною з відповідними системами країн НАТО. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 16 травня 2017. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  5. У квітні у ЗСУ розпочнеться експеримент із застосування нових принципів логістики. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 13 березня 2018. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
  6. Центральне управління безпеки військової служби Збройних Сил України набуває спроможностей. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  7. Воєнно-наукове управління ГШ ЗСУ. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 19 червня 2017.
  8. Воєнно-науковому управлінню Генерального штабу Збройних Сил України — 20 років. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 19 червня 2017.
  9. Руслан Ткачук (9 вересня 2017). «Захист України повинен відбуватися не тільки зі зброєю в руках — історики можуть дати бій у цій війні». http://na.mil.gov.ua/. Народна армія. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
  10. а б в Повільно, але впевнено ВСУ все ж таки змінюється - брифінг про життєдіяльність та реформування ЗСУ. Military Navigator. 19 січня 2016. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  11. Міноборони України вже закуповує зброю під натівський патрон - Полторак. Військова панорама. 25 січня 2016. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  12. «У Збройних Силах України впроваджено стандарт НАТО щодо медичної евакуації» — заступник Міністра оборони України. Military Navigator. 14 Jan 2016. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  13. Міноборони про впровадження стандартів НАТО в діяльність органів військового управління. Ukrainian Military Pages. 14 травня 2016. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  14. Указ Президента України №-66/2024 від 09.02.2024. Архів оригіналу за 10 лютого 2024. Процитовано від 9 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  15. а б Керівництво міністерства оборони. http://www.mil.gov.ua/. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
  16. Генерал-лейтенант Наєв Сергій Іванович /Сайт Міністерства оборони України/. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  17. а б в Перестановки в ЗСУ: новий начальник Генштабу розповів про свої кадрові рішення. Новинарня (укр.). 10 липня 2019. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  18. Новини України: У Києві обговорили сучасний стан та перспективи розвитку ЗС України. Гал-інфо. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  19. Зустріч начальника Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій ГШ ЗС України із заступником Генерального секретаря ООН з питань операцій з підтримання миру. Постійне представництво України при ООН (укр.). Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 1 листопада 2019.
  20. Надійний зв’язок — основа управління Збройними Силами України та розкриття їхнього бойового потенціалу. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  21. Хомчак зробив перші кадрові призначення в Генштабі – Depo.ua. www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  22. У зоні ООС відбулося нагородження військовослужбовців (фото). Новини Львова та Західної України| VARTA1 (укр.). 12 жовтня 2019. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
  23. Декларації: Талалай Володимир Дмитрович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
  24. Головне управління зв’язку та інформаційних систем ГШ ЗС України. www.facebook.com (укр.). Процитовано 2 листопада 2019.
  25. В районі проведення операції Об’єднаних сил танкістів привітали зі святом. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
  26. Збройні сили будуть готувати спеціальні "нічні" підрозділи. LB.ua. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  27. Завершено курс з планування логістичного забезпечення за участю представників тренувальної місії “Orbital”. nuou.org.ua. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  28. Триває третій етап з розробки навчальних програм з логістики відповідно до стандартів НАТО. nuou.org.ua. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
  29. Науково-практичний семінар “Шляхи трансформації системи морально-психологічного забезпечення у Збройних Силах України”. nuou.org.ua. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 7 грудня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]