Перейти до вмісту

Гелена Шведська (ХІІ століття)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гелена Шведська
Народилася1130
Данія
Померлане раніше 1157
Швеція
КраїнаКоролівство Данія
 Швеція
Діяльністьчерниця
Титулкоролева-консорт
Конфесіякатолицька церква
РідДинастія Сверкерів
БатькоСверкер I Старший[[:d:Q67129259|Lundy D. R.]]_The_Peerage[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]-1">[1]
МатиУльфгільда Хаконсдоттер[[:d:Q67129259|Lundy D. R.]]_The_Peerage[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]-1">[1]
Брати, сестриБуріслев Сверкерсон, Карл VII Сверкерсон, Суне Сік і Johan Sverkersson the elderd
У шлюбі зКнуд V (король Данії)

Гелена (швед. Helena[2] або Елін — 1130-ті — пл. 1158) — уявне ім’я середньовічної шведської принцеси та данської королеви, дружини короля Данії Кнуда V. Дата її народження невідома; її батьком був шведський король Сверкер I, а мати, як вважають, була першою дружиною Сверкера, королевою Ульвхільда.

Ідентичність

[ред. | ред. код]

У період 1146-1157 Данське королівство було поділене між двома ворогуючими королями, Кнудом V і Свейном III. У 1154 році Кнуд вступив у союз зі своїм родичем Вальдемаром, майбутнім королем Вальдемаром Великим, і шукав підтримки у свого вітчима Сверкера I Шведського. Під час перебування він був заручений з дочкою Сверкера, а Вальдемар сватав падчерку Сверкера Софію Мінську. Ім’я нареченої Кнуда в літописах не згадується. Однак сучасні дослідження припускають, що її звали Гелена, яку також звали Елін.[3] Підставою для цього висновку є Necrologium Lundense, в якому згадується Елена Регіна з датою смерті 31 грудня. Оскільки жодної іншої данської королеви з таким ім’ям не відомо, ймовірно, мається на увазі дочка Сверкера.[4] Згідно з гіпотезою, її можна ототожнювати з неофіційною напівлегендарною святою на ім’я Гелена, яку шанували у Швеції та, очевидно, у Данії.[5]

Королева Данії

[ред. | ред. код]

Наприкінці 1156 року Кнуд V поїхав до Швеції, щоб розрадити свою матір після вбивства короля Сверкера. Тоді ж він забрав свою шведську наречену.[6] Таким чином, вона залишила Швецію і обійняла посаду данської королеви, що виявилося короткочасною і трагічною подією.[7] У 1157 році Кнуд і Вальдемар відвідали свято примирення в Роскілле зі Свейном III. Під час бенкету люди Свейна напали на двох його суперників, і Кнуд був убитий, а Вальдемару вдалося вислизнути. Пізніше того ж року Свейн був убитий на знак помсти, залишивши Вальдемара переможцем і єдиним правителем Данії. Судячи з усього, королева Кнуда повернулася до Швеції після інциденту в Роскіле. Копія середньовічного списку пожертв XVI століття говорить, що якась королева Гелена пожертвувала землю в парафії Слака абатству Врета в Естерйотланді, а потім увійшла до абатства як черниця.[8] Виходячи з цього, деякі історики припускають, що королева Кнуда пішла зі світу невдовзі після вбивства її чоловіка, приблизно в 1158 році, приєднавшись до своєї сестри Інгегерд (пом. 1204), яка була настоятелькою Врети. [2]

Родовід

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
_1-1">б Lundy D. R. The Peerage
  • а б Sven Rosborn (In Swedish): När hände vad i Nordens historia (When did what happen in the history of the Nordic countries)
  • Wallin, "Knutsgillena i det medeltida Sverige", pp. 137, 190.
  • Philip Line, Kingship and State Formation in Sweden 1130-1290. Leiden: Brill, 2007, p. 485.
  • Ahnlund, "Den nationella och folkliga Erikskulten", p. 120.
  • Ahnlund, "Till frågan om den äldsta Erikskulten i Sverige", p. 309.
  • Lars O. Lagerqvist (1982). "Sverige och dess regenter under 1.000 år",("Sweden and its regents under a 1000 years") (Swedish) . Albert Bonniers Förlag AB. ISBN 91-0-075007-7.
  • Ahnlund, "Till frågan om den äldsta Erikskulten i Sverige", p. 319.
  • Література

    [ред. | ред. код]
    • Ahnlund, Nils. "Till frågan om den äldsta Erikskulten i Sverige". Historisk tidskrift 68, 1948.
    • Ahnlund, Nils. "Den nationella och folkliga Erikskulten", in B. Thordeman (ed.). Erik den helige. Stockholm, 1954.
    • Lagerqvist, Lars O. "Sverige och dess regenter under 1.000 år. Stockholm: Albert Bonniers Förlag AB, 1982 (ISBN 91-0-075007-7).
    • Rosborn, Sven. När hände vad i Nordens historia. Lund: Historiska media, 1997 (ISBN 91-9719-926-5).
    • Wallin, Curt.Knutsgillena i det medeltida Sverige. Kring kulten av de nordiska helgonkungarna [Historiskt arkiv, 16]. Stockholm: Almqvist & Wicksell, 1975 (ISBN 91-7402-006-4).