Перейти до вмісту

Гаразджа

Координати: 50°44′22″ пн. ш. 25°31′34″ сх. д. / 50.73944° пн. ш. 25.52611° сх. д. / 50.73944; 25.52611
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Гаразджа
Алея Героїв в селі Гаразджа
Алея Героїв в селі Гаразджа
Алея Героїв в селі Гаразджа
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Тер. громада Підгайцівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080230080098238
Облікова картка Гаразджа. 
Основні дані
Засноване 1650 (374 роки)
Населення 957
Площа 0,845 км²
Густота населення 1132,54 осіб/км²
Поштовий індекс 45636
Телефонний код 380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°44′22″ пн. ш. 25°31′34″ сх. д. / 50.73944° пн. ш. 25.52611° сх. д. / 50.73944; 25.52611
Середня висота
над рівнем моря
214 м
Відстань до
обласного центру
4 км
Відстань до
районного центру
4 км
Місцева влада
Карта
Гаразджа. Карта розташування: Україна
Гаразджа
Гаразджа
Гаразджа. Карта розташування: Волинська область
Гаразджа
Гаразджа
Мапа
Мапа

CMNS: Гаразджа у Вікісховищі

Гара́зджа (Ґара́зджа) — село в Україні, у Підгайцівській сільській громаді Луцького району Волинської області. Населення — 957 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване у центральній частині Луцького району, за 4 км на схід від обласного центру — міста Луцьк. Через населений пункт пролягає автошлях національного значення Н22 (Устилуг — Луцьк — Рівне).

Історія

[ред. | ред. код]

Перша історична згадка про Гаразджу під назвою Ґрашки відноситься до 1650 року. На той час у селі, разом із сусідніми селами Підгайцями та Лозками, налічувалось 55 димів (дворів). Проте, вже у наступному, 1651 році, у трьох селах було вже 8 димів, а у 1658 році — всього лише 5 димів[1].

Наприкінці XIX століття поруч із селом розташовувалась німецька колонія. В селі налічувалось 22 будинки та мешкало 343 особи, а у німецькій колонії — 22 будинки та 82 мешканців.

Під час першої світової війни, на третій день Брусиловського прориву, 24 травня (6 червня) 1916 року, авангард російських військ (40-й корпус 125-ї дивізії) у напрямку Луцька, підійшов до Звірова та Гаразджі[2].

Частковий звуковий збіг назви населеного пункту Гаразджа та прислівникової лексеми гаразд дає змогу помітити між ними тісний взаємозв'язок. Слово «гаразд» — запозичення з готської мови слова «garazds» — «здатний добре говорити». Але, як стверджують місцеві жителі, слово «гаразд» не було поширене у їх мовному вжитку. Старожили села розповідають про існування у селі на початку XX століття повноводної, з швидкою течією річки, на якій стояли млини і в якій водилося чимало риби. Найпростішим пристосуванням для її вилову були гарди. Таким чином, стверджується зв'язок між назвою населеного пункту та родом діяльності його поселенців. А слово «гаразд» — типово праслов'янське. Отже, село, найімовірніше, створилося ще за часів Київської Русі, про що свідчить і сторожове городище давньоруського часу, що знаходиться на південній околиці села, поблизу колишнього вапнякового кар'єру на високому пагорбі[3].

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 931 особа, з яких 436 чоловіків та 495 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 950 осіб[5].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,75 %
російська 1,15 %
білоруська 0,1 %

Інфраструктура

[ред. | ред. код]
  • Траса для мотокросу, де щороку проводяться міжнародні змагання. Та ще * «Інстаграмна» дорога — названа в народі лісова дорога від села Гаразджа до села Лище, через її казковий вигляд.

Економіка

[ред. | ред. код]

В селі діє ТзОВ «Спайс-Луцьк» (торгова марка «Юна пак»), що займається фасуванням прянощів, приправ і спецій, а також різних інгредієнтів для кондитерських виробів[7].

Відомі особи

[ред. | ред. код]

Головний міський цвинтар Луцька

[ред. | ред. код]
Могила українського письменника Модеста Левицького

Поблизу села Гаразджа розташоване головне міське кладовище Луцька, яке має окремий сектор для захоронення біовідходів з луцьких лікарень[9]. На цвинтарі заедена церква-каплиця Воскресіння Христового ПЦУ, збудована у 2015—2016 роках у стилі українського модерну[10]. Сюди було перенесено прах українського письменника Модеста Левицького. На кладовищі є Алея почесних поховань, яка стала останнім місцем спочинку героїв, загиблих при обороні Батьківщини під час АТО та ООС[11].

Поховані герої АТО й ООС

[ред. | ред. код]
  • Хамраєв Рустам Шонійозович (29.11.1975 — 17.06.2014) — Герой України, Народний Герой України, український військовий, доброволець-військовослужбовець 24-го штурмового батальйону «Айдар» Збройних Сил України, героїчно загинув у боях в районі селища Металіст під Луганськом, Герой російсько-української війни. Легендарний воїн та захисник України. Символ Українського добровольця. Символ Захисника України. Перший воїн-доброволець, який загинув в російсько-українській війні. Перший полеглий в бою волинянин в зоні АТО. Перший похований на Алеї почесних поховань на головному кладовищі міста Луцька. Автор фрази «Стояти на смерть! Україна понад усе!». Громадський діяч. Волонтер. Почесний громадянин міста Луцька. Почесний громадянин Волинської області
  • Лучук Роман Олександрович (10.08.1994 — 26.08.2014) — сапер 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув у боях поблизу Іловайська
  • Оніщук Юрій Віталійович (27.04.1990 — 25.08.2014) — мінометник 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув у боях поблизу Іловайська
  • Шульга Максим Костянтинович (23.03.1991 — 26.08.2014) — старший сержант 80-тої аеромобільної бригади десантних військ Збройних сил України, учасник боїв за Луганський аеропорт, загинув у бою біля села Новосвітлівка Луганської області
  • Климчук Сергій Дмитрович (19.03.1969 — 17.08.2014) — старший сержант Збройних сил України, загинув у боях поблизу села Хрящуватого
  • Філіпчук Ігор Ярославович (11.10.1982 — 14.08.2014) — Герой України, солдат батальйону «Айдар» Збройних сил України, загинув у боях поблизу села Хрящуватого
  • Карабан Артем Олександрович (05.01.1993 — 07.08.2014) — старший солдат 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув у боях за Савур-могилу
  • Шостак Сергій Олександрович (28.06.1972 — 27.07.2014) — старший сержант батальйону «Айдар» Збройних сил України, загинув під час проведення операцій батальйоном під Луганськом в районі Лутугине — Успенка — Георгіївка
  • Йовзик Дмитро Васильович (02.04.1983 — 22.05.2014) — молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор БМП 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув на блокпосту № 10 поблизу селища Ольгинка Волноваського району Донецької області
  • Махновець Віталій Іванович (07.04.1981 — 22.05.2014) — солдат, гранатометник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув на блокпосту № 10 поблизу селища Ольгинка Волноваського району Донецької області
  • Прокопчук Володимир Іванович (02.03.1991 — 22.05.2014) — солдат, механік-водій 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув на блокпосту № 10 поблизу селища Ольгинка Волноваського району Донецької області
  • Атаманчук Андрій Вікторович (06.05.1979 — 05.09.2014) — боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора
  • Вишневський Олег Анатолійович (21.08.1978 — 05.09.2014) — боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора
  • Курука Сергій Іванович (03.09.1987 — 27.08.2014) — солдат, снайпер 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув поблизу міста Ілловайськ
  • Войчук Олександр Анатолійович (08.02.1989 — 27.08.2014) — солдат, мінометник 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув поблизу міста Ілловайськ
  • Іонов В'ячеслав Анатолійович (20.05.1978 — 29.08.2014) — молодший сержант, командир БМП 8-ї роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув поблизу міста Ілловайськ
  • Чабанчук Денис Миколайович (02.09.1992 — 18.02.2015) — старший лейтенант 128-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув під час виходу з оточення поблизу Дебальцевого
  • Шкредь Сергій Олексійович (27.05.1985 — 22.03.2015) — солдат, гранатометник 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ Збройних сил України
  • Калюжний (Гончарук) Дмитро Дмитрович (09.01.1977 — 20.03.2015) — старшина, командир відділення — заступник командира зенітного артилерійського взводу 4-го механізованого батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі шахти «Пролетарської», від отриманих поранень помер у лікарні Сіверськодонецька
  • Дудка Сергій Миколайович (18.01.1975 — 03.04.2015)
  • Саверський Вадим Олександрович (26.10.1989 — 05.07.2015) — старший розвідник 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, брав участь у боях під Волновахою, Курахове, Мар'їнкою, штурмував Савур-Могилу
  • Кумецький Віктор Володимирович (11.02.1973 — 05.09.2014) — старший сержант, боєць розвідгрупи 2-ї роти «Захід» батальйону «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора
  • Марцинюк Валерій Костянтинович (01.02.1976 — 21.11.2015) — боєць 93-ї окремої механізованої протитанкової бригади Збройних сил України, загинув поблизу міста Селидово Донецької області
  • Луцюк Роман Йосипович (25.08.1976 — 19.03.2016) — доброволець, солдат 2-ї «волинської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Збройних сил України, брав участь у боях під Георгіївкою
  • Грибков Сергій Миколайович (01.10.1981 — 05.09.2014) — доброволець батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора
  • Гринчишин Максим Ігорович (12.05.1979 — 19.02.2017) — командир зенітно-ракетного взводу 1-ого батальйону, 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув біля міста Авдіївки
  • Твердохліб Олег Анатолійович (03.03.1969 — 17.04.2017) — доброволець, старший прапорщик, командир взводу 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України
  • Бабій Володимир Іванович (08.08.1995 — 17.07.2017) — боєць 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій» 54-тої ОМБР «Айдар» Збройних сил України, брав участь у боях під Пісками, Уманським та Троїцьким, помер від онкозахворювання, отриманого в АТО
  • Кітновський Олексій Володимирович († 12.09.2014) — старший лейтенант, військовослужбовець Збройних сил України
  • Ольховський Георгій Сергійович (8 січня 1989 — 23 серпня 2018) — старший лейтенант командир гірсько-штурмової роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (в/ч А1778, м. Ужгород) 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади
  • Назар Бондарчук — (Шаблон:Пом. 02.02.2019) — військовослужбовець 51 окремої механізованої бригади Збройних сил України. Помер у луцькій лікарні 2 лютого внаслідок травм, які отримав ще у 2014 році на Донбасі. Похований 5 лютого капеланом Олександром Вронським[12]
  • Єлістратов Андрій Юрійович (Шаблон:Пом. 8 серпня 2018)
  • Сорочук Микола Васильович (1997—2020) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни (2015—2020)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Проф. Олександер Цинкаловський Стара Волинь і Волинське Полісся, том І. — Вінніпег, 1984
  2. Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года [Сборник документов]. — Москва, 1940. — С. 221. — № 146 [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. О Златогорський. Бланки актів Лабораторії науково-технічних експертиз та археологічних досліджень історії Волині. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) — регіон, рік, категорія населення, Стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) — регіон, рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали в якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. Офіційний сайт підприємства. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  8. Маренич Валерий Петрович. Википедия (рос.). 13 липня 2022. Процитовано 3 березня 2024.
  9. Як захоронюють біовідходи у Луцьку (фото). Конкурент. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  10. Храм для всіх: історія будівництва церкви на кладовищі в Гаразджі (фото). Конкурент. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  11. Алею почесних поховань у Гаразджі розширять за рахунок проїзду. Volynnews.com.
  12. Важка втрата — Синодальне управління військового духовенства. suvd.com.ua. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]