Гадюча цибулька
Гадюча цибулька | |
---|---|
Г. ц. гроноподібна (M. botryoides) — типовий вид | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
Підродина: | Scilloideae |
Рід: | Гадюча цибулька (Muscari) Mill., 1754 |
Вікісховище: Muscari |
Гадюча цибулька, мишачий гіацинт, або мускарі (Muscári) — рід цибулинних рослин родини холодкових (Asparagaceae), раніше відносили до родини гіацинтових (Hyacinthaceae) або лілейних (Liliaceae). Деякі види розводять як декоративні рослини з безліччю сортів.
Латинська назва роду дана через аромат квітів, який нагадує запах мускусу[1].
Досить дрібні цибулинні рослини (до 40–60 см заввишки), що несуть пучок з двох-семи м'ясистих прикореневих листків; листки досягають в довжину 10–17 см. Цибулина яйцеподібної форми, завдовжки близько 2 см.
Квітконосна стрілка безлиста, закінчується густою багатоквітковою китицею. Квітки сині, блакитні або фіолетові, на коротких квітконіжках, верхні квітки безплідні. Оцвітина зрощена, бочкоподібна, з шістьма короткими зубчиками, відігнутими назовні. Тичинок шість. Плід — куляста або серцеподібна коробочка.
Ареал роду охоплює Європу, Північну Африку й Західну Азію, але найбільшого різноманіття сягає у Середземномор'ї. Мешкає на трав'янистих спадах, у лісовому поясі гір. Деякі види натуралізувалися у Північній Америці і Австралії.
Зазвичай мускарі можна побачити у відкритому ґрунті, але деякі сорти вирощують у кімнатних умовах. Для цвітіння у січні-березні цибулини висаджують у горщики у вересні. Зазвичай вирощують гадючу цибульку вірменську (armeniacum), що сягає 20 см заввишки з синіми або білими келихоподібними квітами до 0,5 см завдовжки і видовженим листям, і гадючу цибульку гроноподібну (botryoidis) з блакитними квітами.
Рід Muscari включає 44 види:[2]
- Muscari adilii M.B.Güner & H.Duman
- Muscari albiflorum (Täckh. & Boulos) Hosni
- Muscari alpanicum Schchian
- Muscari anatolicum Cowley & Özhatay
- Muscari armeniacum Leichtlin ex Baker
- Muscari aucheri (Boiss.) Baker
- Muscari babachii Eker & Koyuncu
- Muscari baeticum Blanca
- Muscari botryoides (L.) Mill.
- Muscari bourgaei Baker
- Muscari cazorlanum C.Soriano & al.
- Muscari commutatum Guss.
- Muscari discolor Boiss. & Hausskn.
- Muscari dolichanthum Woronow & Tron
- Muscari fertile Ravenna
- Muscari filiforme Ravenna
- Muscari hermonense Ravenna
- Muscari hierosolymitanum Ravenna
- Muscari kerkis Karlén
- Muscari kurdicum Maroofi
- Muscari latifolium J.Kirk.
- Muscari lazulinum Ravenna
- Muscari longistylum (Täckh. & Boulos) Hosni
- Muscari macbeathianum Kit Tan
- Muscari macrocarpum Sweet
- Muscari massayanum C.Grunert
- Muscari matritensis Ruíz Rejón & al.
- Muscari microstomum P.H.Davis & D.C.Stuart
- Muscari mirum Speta
- Muscari neglectum Guss. ex Ten. [syn. Muscari racemosum (L.) Medik. nom. illeg.]
- Muscari olivetorum Blanca
- Muscari parviflorum Desf.
- Muscari pulchellum Heldr. & Sart.
- Muscari racemosum Mill.
- Muscari sabihapinari V.Eroğlu, Pınar & Fidan
- Muscari salah-eidii (Täckh. & Boulos) Hosni
- Muscari sandrasicum Karlén
- Muscari sivrihisardaghlarensis Yild. & B.Selvi
- Muscari spreizenhoferi (Heldr. ex Osterm.) H.R.Wehrh.
- Muscari stenanthum Freyn
- Muscari tavoricum Ravenna
- Muscari turcicum Uysal et al.
- Muscari vuralii Bagci & Dogu
Раніше у склад роду Muscari включали також види, котрі пізніше були включені у роди Bellevalia, Leopoldia і Pseudomuscari.
Міжнародним органом реєстрації (ICRA) нових сортів є Royal General Bulb Growers' Association (KAVB). Сайт асоціації включає базу даних по зареєстрованим сортах.[3]
- ↑ Hyam, R.; Pankhurst, R.J. (1995), Plants and their names : a concise dictionary, Oxford: Oxford University Press, ISBN 978-0-19-866189-4
{{citation}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
(довідка), p. 330 - ↑ Muscari Mill., Gard. Dict. Abr. ed. 4 (1754). Kew Gardens. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 7 грудня 2014.
- ↑ De database Geregistreerde cultivars. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 25 березня 2020.
- Мускарі // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 52. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Мускари [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.]// Энциклопедия декоративных садовых растений (рос.)
- Мышиный гиацинт: информация о таксоне в проекте «Плантариум» (определителе растений и иллюстрированном атласе видов).
- Pacific Bulb Society [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]: Muscari [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про холодкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |