ГЕС Romaine 3
| ГЕС Romaine 3 | |
|---|---|
| 51°06′51″ пн. ш. 63°24′00″ зх. д. / 51.11405556° пн. ш. 63.40008333° зх. д. | |
| Країна | .svg){kind=small} Канада |
| Адмінодиниця | Lac-Jérômed |
| Стан | діюча |
| Річка | Romaine |
| Каскад | каскад на Romaine |
| Початок будівництва | 2011 |
| В експлуатації з | 2017 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2017 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 395 МВт |
| Середнє річне виробництво | 2000 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 119 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 Alstom |
| Витрата через турбіни | 217 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 Alstom |
| Потужність гідроагрегатів | 2х197,5 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна із земляним ядром |
| Висота греблі | 90 м |
| Довжина греблі | 408 м |
| ЛЕП | 315 (735) |
| Власник | Hydro-Quebec |
  ГЕС Romaine 3 | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Romaine 3 у Вікісховищі | |
ГЕС Romaine 3 – гідроелектростанція у канадській провінції Квебек. Знаходячись між ГЕС Romaine 4 (вище по течії) та ГЕС Romaine 2, входить до складу каскаду на річці Romaine, яка впадає з півночі до протоки Жака Картьє (сполучає устя річки Святого Лаврентія з її естуарієм – затокою Святого Лаврентія).
В межах проекту річку перекрили кам'яно-накидною греблею із земляним ядром висотою 90 метрів та довжиною 408 метрів, котра потребувала 3576 тис м3 породи. На час будівництва воду відвели за допомогою тунелю довжиною 0,35 км з перетином 12х13 метрів. Крім того, для утримання сховища знадобилась допоміжна дамба висотою 28 метрів та довжиною 220 метрів, на яку пішло 189 тис м3 породи. Разом ці споруди утримують водосховище з площею поверхні від 34,5 км2 до 38,6 км2 та об'ємом 1878 млн м3 (корисний об'єм 475 млн м3), в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 352,8 та 365,8 метра НРМ (у випадку повені останній показник може підвищуватись до 366,8 метра НРМ).
Зі сховища по лівобережжю проклали дериваційний тунель довжиною 1,7 км з перетином 12,5х14 метрів, який переходить у два напірні водоводи. Останні живлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 197,5 МВт, котрі при чистому напорі у 119 метрів повинні забезпечувати виробництво 2 млрд кВт-год електроенергії на рік.[2][3][4][5][6]
Видача продукції відбувається по ЛЕП, яка запроектована на роботу під напругою 735 кВ, проте спершу буде працювати з показником 315 кВ.[7]
Спорудження комплексу потребувало екскавації 1,2 млн м3 породи (в т.ч. 0,4 млн м3 у підземних спорудах) та використання 45 тис м3 бетону.