ГЕС Чікоасен
ГЕС Чікоасен | |
---|---|
16°56′32″ пн. ш. 93°06′01″ зх. д. / 16.9423° пн. ш. 93.1003° зх. д. | |
Країна | Мексика |
Стан | діюча |
Річка | Гріхальва |
Каскад | каскад на Гріхальві |
Початок будівництва | 1974 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1981 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 2400 МВт |
Середнє річне виробництво | 7653 млн кВт·год |
Тип ГЕС | пригреблева підземна |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 8 |
Кількість та марка гідрогенераторів | 8 |
Потужність гідроагрегатів | 8х300 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | кам’яно-накидна з глиняним ядром |
Висота греблі | 250 м |
Довжина греблі | 584 м |
Власник | Comision Federal de Electricidad (CFE) |
Оператор | Comisión Federal de Electricidadd |
Мапа | |
ГЕС Чікоасен у Вікісховищі |
ГЕС Чікоасен (Manuel Moreno Torres)— гідроелектростанція у мексиканському штаті Чіапас. Знаходячись між ГЕС Ла Ангостура (вище по течії) та ГЕС Мальпасо (Мексика), входить до складу каскаду на річці Гріхальва, яка впадає до південної частини Мексиканської затоки.
В межах проекту річку перекрили кам’яно-накидною греблею з глиняним ядром висотою 250 метрів, довжиною 584 метри та шириною по гребеню 25 метрів, яка потребувала 14,5 млн м3 матеріалу. Вона утримують витягнуте по долині Гріхальви на 20 км водосховище з площею поверхні 31,5 км2 та об'ємом 274 млн м3, в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 380 та 388 метра НРМ (під час повені до 395 метрів НРМ).
Споруджений у підземному виконанні пригреблевий машинний зал має розміри 199х21 метр при висоті 43 метра. Його обладнали вісьомома турбінами типу Френсіс потужністю по 300 МВт, які забезпечують виробництво 7653 млн кВт-год електроенергії на рік.[1][2][3]
- ↑ SUBDIRECCION DE GENERACION COORDINACION DE GENERACION HIDROELECTRICA V CONGRESO NACIONAL DE V CONGRESO CONGRESO NACIONAL NACIONAL DE LA ACADEMIA DE INGENIERÍA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2019.
- ↑ PROYECTOS HIDROELÉCTRICOS EN MÉXICO (PDF).
- ↑ Manuel Moreno Torres. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 15 травня 2019.