Вітрилів
Село
Підвісна кладка над Сяном на Улюч
Координати 49°40′00″ пн. ш. 22°14′00″ сх. д. / 49.6667° пн. ш. 22.2333° сх. д.
|
Вітрилів (пол. Witryłów) — село в Польщі в гміні Дидня Березівського повіту в Підкарпатському воєводстві. Село розміщене на лівому березі Сяну при усті потоку Вітрилівка. Населення — 482 особи (2011[1]).
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Вєтжна (пол. Wietrzna).
Розташоване приблизно за 7 км на південний схід від адміністративного центру ґміни села Дидня, за 17 км на північний схід від повітового центру Березова і за 46 км на південь від воєводського центру Ряшева.
Село знаходиться на заході Надсяння, де внаслідок примусового закриття церков у 1593 р. українське населення зазнало латинізації та полонізації.
У 1794 році власником Вітрилова був Аполінарій Дидинський, а в І половині XIX сторіччя — Анна Богуш (з Сеньківських). В 1845 році маєток успадкував Ґраціан Богуш. В 1846 році маєток купив Міхал Фальковський. Наступними власниками були його сини Мельхіор і Станіслав. У 1885 році від Аделі Фальковської-Козловської маєток отримав Ян Козловський. У 1906 році придбав маєток Францішек Тшцінський гербу Равіч, у нього купили в 1920 році брати Францішек Ксаверій Дверницький і Кароль Віцентій Дверницький. У 1944 році в результаті земельної реформи маєток перейшов у власність держави.
На 1880 р. в селі було 98 будинків і 641 мешканець (396 римокатоликів, 239 грекокатоликів і 16 юдеїв).
На 1936 р. в селі проживало 250 грекокатоликів, українське населення мало церкву Архангела Михаїла парафії Кінське Динівського деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1784 р. Село належало до Березівського повіту Львівського воєводства.
На 01.01.1939 у селі було 1060 жителів (250 польськомовних українців, 780 поляків і 30 євреїв)[2].
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 249 | 55 | 163 | 31 |
Жінки | 233 | 52 | 125 | 56 |
Разом | 482 | 107 | 288 | 87 |
- Дерев'яна грекокатолицька церква Архангела Михаїла з 1812 року (нині — філіальний костел парафії в Кінському).
- Рештки маєтку 1828 року з пивницею, каштаново-модриновою алеєю і кількома старими дубами.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 3, 117.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вітрилів
- Witryłów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 680. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |