Перейти до вмісту

Вітрилів

Координати: 49°40′00″ пн. ш. 22°14′00″ сх. д. / 49.6667° пн. ш. 22.2333° сх. д. / 49.6667; 22.2333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
Вітрилів
пол. Witryłów
Підвісна кладка над Сяном на Улюч

Координати 49°40′00″ пн. ш. 22°14′00″ сх. д. / 49.6667° пн. ш. 22.2333° сх. д. / 49.6667; 22.2333

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Березівський повіт
Гміна Дидня
Висота центру 343  м
Населення 482 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC 1, влітку UTC 2
Телефонний код ( 48) 13
Поштовий індекс 36-204
Автомобільний код RBR
SIMC 0351159
GeoNames 755510
OSM 3016581 ·R (Гміна Дидня)
Вітрилів. Карта розташування: Польща
Вітрилів
Вітрилів
Вітрилів (Польща)
Вітрилів. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Вітрилів
Вітрилів
Вітрилів (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Вітрилів (пол. Witryłów) — село в Польщі в гміні Дидня Березівського повіту в Підкарпатському воєводстві. Село розміщене на лівому березі Сяну при усті потоку Вітрилівка. Населення — 482 особи (2011[1]).

Назва

[ред. | ред. код]

У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Вєтжна (пол. Wietrzna).

Розташування

[ред. | ред. код]

Розташоване приблизно за 7 км на південний схід від адміністративного центру ґміни села Дидня, за 17 км на північний схід від повітового центру Березова і за 46 км на південь від воєводського центру Ряшева.

Історія

[ред. | ред. код]

Село знаходиться на заході Надсяння, де внаслідок примусового закриття церков у 1593 р. українське населення зазнало латинізації та полонізації.

У 1794 році власником Вітрилова був Аполінарій Дидинський, а в І половині XIX сторіччя — Анна Богуш (з Сеньківських). В 1845 році маєток успадкував Ґраціан Богуш. В 1846 році маєток купив Міхал Фальковський. Наступними власниками були його сини Мельхіор і Станіслав. У 1885 році від Аделі Фальковської-Козловської маєток отримав Ян Козловський. У 1906 році придбав маєток Францішек Тшцінський гербу Равіч, у нього купили в 1920 році брати Францішек Ксаверій Дверницький і Кароль Віцентій Дверницький. У 1944 році в результаті земельної реформи маєток перейшов у власність держави.

На 1880 р. в селі було 98 будинків і 641 мешканець (396 римокатоликів, 239 грекокатоликів і 16 юдеїв).

На 1936 р. в селі проживало 250 грекокатоликів, українське населення мало церкву Архангела Михаїла парафії Кінське Динівського деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1784 р. Село належало до Березівського повіту Львівського воєводства.

На 01.01.1939 у селі було 1060 жителів (250 польськомовних українців, 780 поляків і 30 євреїв)[2].

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 249 55 163 31
Жінки 233 52 125 56
Разом 482 107 288 87

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Дерев'яна грекокатолицька церква Архангела Михаїла з 1812 року (нині — філіальний костел парафії в Кінському).
  • Рештки маєтку 1828 року з пивницею, каштаново-модриновою алеєю і кількома старими дубами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 3, 117.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вітрилів