Вітовська Анастасія Олександрівна
Вітовська Анастасія Олександрівна | |
---|---|
Солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 31 березня 1998 Рубіжне, Луганська область, Україна |
Смерть | 27 вересня 2019 (21 рік) Залізне, Торецька міська рада, Донецька область, Україна |
Громадянство | Україна |
Псевдо | Стелла |
Військова служба | |
Роки служби | 2019 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар» |
Війни / битви | Війна на сході України |
Анастасія Олександрівна Вітовська (нар. 31 березня 1998, м. Рубіжне, Луганська область, Україна — пом. 27 вересня 2019, м. Залізне, Донецька область, Україна) — українська військовослужбовиця; кухар взводу матеріального забезпечення 24-го окремого штурмового батальйона «Айдар». Псевдо — «Стелла»; учасниця російсько-української війни.
Народилася 31 березня 1998 року в Рубіжному на Луганщині[1][2] (за іншою інформацією — в місті Кентау, Південно-Казахстанська область, Казахстан[3][4]). Закінчила загальноосвітню школу та мешкала у Попасній, Луганська область[5][3][6].
З 2019 року проходила військову службу за контрактом у Збройних силах України. Служила кухарем взводу матеріального забезпечення 24-го окремого штурмового батальйона «Айдар», звання — солдат[4]. Брала участь в Операції об’єднаних сил на сході України[3].
Загинула в ніч на 27 вересня 2019 року на ротному опорному пункті поблизу м. Залізне на Донеччині: дівчина отримала несумісні з життям множинні осколкові поранення, спричинені випадковим вибухом гранати[4][7]. Без матері залишився її маленький син[8].
Похована 30 вересня на цвинтарі мікрорайону ВРЗ у Попасній, Луганська область[4].
- Напередодні Міжнародного жіночого дня 8 березня 2020 року інформаційне агентство Міноборони «АрміяInform» вшанувало Анастасію Вітовську разом із іншими жінками, які стали до лав захисниць і віддали своє життя за Україну[9][10].
- Її портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві — секція 11, ряд 2, місце 19[4].
- У вересні 2020 року громадська організація «Жіночий ветеранський рух» облаштувала у львівському парку ім. Богдана Хмельницького Алею пам'яті жінкам, загиблим у російсько-українській війні[11]. Одна з яблунь Недзведського[en] на цій алеї висаджена в памʼять про Анастасію Вітовську.
-
Алея пам'яті жінкам, загиблим у російсько-українській війні
-
Табличка біля яблуні, висадженої в пам'ять про Анастасію Вітовську
- ↑ На Донбасі загинула армійка Анастасія Вітовська. Мілітарний (укр.). Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ На Донбасі загинула солдат Анастасія Вітовська: їй був 21 рік. 24 Канал (укр.). Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ а б в Вітовська Анастасія Олександрівна солдат - Книга пам′яті загиблих за Україну - Український меморіал. ukraine-memorial.org. Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ а б в г д Вітовська Анастасія Олександрівна («Стелла») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ В 2019 році у зоні проведення ООС від множинних осколкових поранень загинула – Анастасія ВІТОВСЬКА. popasn-gorsovet.gov.ua (українською) . Попаснянська міська військово-цивільна адміністрація. 2019. Процитовано 10.11.2022.
- ↑ В Попасній в останню путь проводжали солдата ЗСУ Анастасію Вітовську: дівчині був лише 21 рік. Попасна.City (укр.). Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ На Донбасі через необережність з гранатою загинула молода військова. Українська правда (укр.). Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ На Донбасі загинула 21-річний солдат Анастасія Вітовська. espreso.tv (укр.). Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ Ті, хто дивляться з небес…. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Згадаймо поіменно: Міноборони вшанувало 13 жінок, які віддали своє життя за Україну. espreso.tv (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Алею пам'яті на честь загиблих ветеранок облаштували у Львові. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 13 листопада 2022.