Координати: 34°31′03″ пд. ш. 58°32′51″ зх. д. / 34.5175° пд. ш. 58.5475° зх. д. / -34.5175; -58.5475

Вілья-Аделіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вілья-Аделіна
ісп. Villa Adelina
Вілья-Аделіна згори
Вілья-Аделіна згори
Вілья-Аделіна згори
Основні дані
34°31′03″ пд. ш. 58°32′51″ зх. д. / 34.5175° пд. ш. 58.5475° зх. д. / -34.5175; -58.5475
Країна  Аргентина
Регіон Буенос-Айрес
Засновано 29 квітня 1909
Площа 6.7 км²
Населення 35 307 осіб (2010)
Агломерація Великий Буенос-Айрес
Висота НРМ 26 ± 1 м
Телефонний код (+54) 011
Часовий пояс Час в Аргентині (Аргентина)
GeoNames 7602863
OSM 1769044 ·R (Сан-Ісідро, Вісенте-Лопес)
Міська влада
Мер міста Густаво Поссе
Мапа
Мапа


CMNS: Вілья-Аделіна у Вікісховищі

Вілья-Аделіна (ісп. Villa Adelina) — місто в Аргентині в провінції Буенос-Айрес, частина агломерації Великий Буенос-Айрес. Розташоване на території відразу двох муніципалітетів: Вісенте-Лопес і Сан-Ісідро.

Історія

[ред. | ред. код]

Ця місцевість була відома як «Ла-Аделіна» ще в середині XVIII століття, тому, коли на початку XX століття тут пройшла залізниця, один із співробітників залізничної компанії — Дункан Маккей Мунро — скористався цим, щоб увічнити в назві станції ім'я своєї улюбленої онучки Аделіни Дрісдейл. Станція почала функціонувати з 1909 року, а землі в її районі були розпродані під житлове будівництво — так з'явився населений пункт.

Бурхливе зростання населеного пункту припало на середину XX століття, коли в 1940-50-х роках тут було побудовано багато промислових підприємств. У 1946 році містечко Вілья-Аделіна було об'єднане з сусіднім містечком Карапачай, але в кінці XX століття ці два населених пункти були розділені знову[1].

Українська громада

[ред. | ред. код]

28 липня 1973 р. тут відкрита та посвячена зусиллями товариства «Відродження» вулиця Україна. Вулиця починалася біля Народного дому цього товариства[2].

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Парнікоза, Іван. Вілья-Аделіна. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких.
  2. Парнікоза, Іван. Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 2. Хайвей (українська) . Хайвей. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018.