Вівсянка чорнощока
Вівсянка чорнощока | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Coryphaspiza melanotis (Temminck, 1822)[3] | ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Emberizoides melanotis Leptonyx melanotis | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Вівсянка чорнощока[4] (Coryphaspiza melanotis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Чорнощока вівсянка (Coryphaspiza).
Довжина птаха становить 13,5 см. У самців тім'я, лоб, обличчя і щоки чорні, над очима білі "брови", горло і нижня частина тіла білуваті, на грудях з боків є дві білі плями. Потилиця і задня частини шиї сірі, спина коричнева, поцяткована тонкими сірими смугами, крила оливково-зелені з жовтими краями. Хвіст довгий, східчастий, чорнуватий з білим кінчиком, помітним в польоті. Дзьоб зверху чорнуватий, знизу оранжевий. Самиці мають менш контрастне забарвлення, голова у них сіра, крила більш зеленуваті, спина повністю коричнева, білий кінчик хвоста менший.
Виділяють два підвиди:[5]
- C. m. marajoara Sick, 1967 — острів Маражо в гирлі Амазонки;
- C. m. melanotis (Temminck, 1822) — від південного сходу Перу і східної Болівії до східної і південно-східної Бразилії, Парагвая і північно-східної Аргентини.
Чорнощокі вівсянки мешкають Бразилії, Болівії, Перу, Аргентині і Парагваї. Вони живуть на сухих і сезонно вологих високогірних луках, місцями порослих чагарниками і деревами, зокрема в кампо-суджо. Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться насінням, плодами і комахами, шукають їжу на землі. Сезон розмноження триває з вересня по грудень. Гніздяться на землі.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція чорнощоких вівсянок становить від 6 до 15 тисяч дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Coryphaspiza melanotis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 жовтня 2022
- ↑ Gray, George Robert (1840). A List of the Genera of Birds : with an Indication of the Typical Species of Each Genus. London: R. and J.E. Taylor. с. 47.
- ↑ Temminck, Coenraad Jacob (1838). Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux, pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon (фр.). Т. 3. Paris: F.G. Levrault. Plate 114, Fig. 1 (livraison 19).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 жовтня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |