Перейти до вмісту

Вулиця Леонтовича (Одеса)

Координати: 46°28′15″ пн. ш. 30°45′12″ сх. д. / 46.470767° пн. ш. 30.753338° сх. д. / 46.470767; 30.753338
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вулиця Леонтовича
Одеса
Загальний вигляд вулиці
Загальний вигляд вулиці
Загальний вигляд вулиці
МісцевістьСтаре місто
РайонПриморський
Назва на честьМикола Леонтович
Колишні назви
Старопортофранківська, Бєлінського
Загальні відомості
Координати початку46°28′28″ пн. ш. 30°45′15″ сх. д. / 46.474567° пн. ш. 30.754089° сх. д. / 46.474567; 30.754089
Координати46°28′15″ пн. ш. 30°45′12″ сх. д. / 46.470767° пн. ш. 30.753338° сх. д. / 46.470767; 30.753338
Координати кінця46°28′04″ пн. ш. 30°45′09″ сх. д. / 46.467726° пн. ш. 30.752614° сх. д. / 46.467726; 30.752614
Транспорт
ТрамваїОдеський трамвай: 28
ТролейбусиОдеський тролейбус: 2, 3
Рухдвобічний
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
ХрамиСкорботна церква (вул. Леонтовича, 2)
Навчальні закладиОдеський державний університет внутрішніх справ
Заклади культуриОдеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2459974
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Леонтовича у Вікісховищі

Ву́лиця Леонтовича — одна із вулиць Одеси. Бере початок від перетину із Успенською вулицею і закінчується перетином із Італійським бульваром і початком Французького бульвару.

1.7.1827 (ст. ст.) була відкрита друга межа Порто-франко, яка уявляла собою земляний вал, що огинав центральну частину міста півколом від Херсонської вулиці (нині Пастера) до узбережжя біля Нової фортеці (нині територія парку ім. Т.Г. Шевченка)[1]. Після ліквідації межі Порто-франко на місці валу була утворена Старопортофранківська вулиця. У 1897 році Старопотофранківська вулиця була розподілена на дві частини № 1 та № 2[2].

18.4.1901 року Старопортофранківську вулицю було розділено на чотири частини: власне Старопортофранківську (від Херсонського узвозу до Преображенської, Італійський бульвар (від Земської до Юнкерського училища), Бєлінського (від Юнкерського училища до Олександрівського парку і Лідерсівський бульвар (від вул. Бєлінського до Ланжерону). Вірізок вулиці у приморській частині міста між Успенською вулицею та Італійським бульваром назвали в честь відомого поета і літературного критика Віссаріона Бєлінського. Існує згадка про те, що вже у 1890 році даний відрізок мав назву Стурдзівська вулиця, в честь засновника богодільні, мецената Олександра Стурдзи[3]. Однак у адресних довідниках 1899—1904 років[4], а також на картах[5] відрізок позначений як Старопортофранківська вулиця.

Під назвою «Бєлінського» вулиця проіснувала до 19 травня 2016 року, коли її назву було змінено на честь українського композитора Миколи Леонтовича.[6]

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл. — ISBN 978-966-8692-56-7, С. 417
  2. Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл. — ISBN 978-966-8692-56-7, С. 362—363
  3. Майстровой Я. Я. История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл. — ISBN 978-966-8692-56-7, С. 370
  4. Вся Одесса: адресная книга, под редакцией В. К. Фельдберга — Одесса: Л. М. Михайловский. Год изд. 1-й. — 1899
  5. «Историческое картографическое наследие г. Одессы» (1794—1917 гг.) [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Сайт МіськРади.
  6. Українські імена на мапі Одеси. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 4 червня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]