Вулиця Електриків (Київ)
| Вулиця Електриків Київ | |
|---|---|
 Парк моряків, корабель-меморіал монітор «Железняков» | |
| Місцевість | Рибальський острів |
| Район | Оболонський, Подільський |
| Колишні назви | |
| Нова | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 4,24 км |
| Координати початку | 50°28′41.8″ пн. ш. 30°29′51.1″ сх. д. / 50.478278° пн. ш. 30.497528° сх. д. |
| Координати кінця | 50°28′28.7″ пн. ш. 30°31′38.7″ сх. д. / 50.474639° пн. ш. 30.527417° сх. д. |
| поштові індекси | 04176, 04071 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Почайна», «Тараса Шевченка» |
| Автобуси | А 53; 72 (по вул. Заводській) |
| Зупинки громадського транспорту | "Рибальський півострів", "Житлові будинки", "Укрпромінвест", "Тарний склад", "Автостоянка", "Станція Оболонь", "Берегова база", "Провулок Електриків", "Завод "Північний ківш", "ПЧУ", "Станція Почайна" |
| Найближчі залізничні станції | Почайна, з. п. Оболонь |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Поштові відділення | № 176 |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10498 |
| У проєкті OpenStreetMap | r530435 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Електриків у Вікісховищі | |
Ву́лиця Еле́ктриків — вулиця в Оболонському та Подільському районах міста Києва. Пролягає від Рибальського мосту до Заводської вулиці.
Прилучаються провулок Електриків, Гаванська та Зарубинецька вулиці.
Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття під назвою Нова. Сучасна назва — з 1955 року[1]. До 1980-х років пролягала до Набережно-Лугової вулиці.
Вулиця Електриків — одна з чотирьох вулиц на Рибальському острові. Переважає промислова забудова — приміщення заводів «Кузня на Рибальському» (раніше — «Ленінська кузня») та «Ремдізель», ТЕЦ-2, будівлі залізничної станції Почайна. Житлова забудова складається з невеликого житлового масиву в центрі Рибальського острова — гуртожитки та будинки працівників заводу «Кузня на Рибальському». Переважають дво-, три-, чотири- та п'ятиповерхові будинки.
Пам'яткою архітектури є будинок № 11 — Київська районна електростанція, зведена у 1930-ті роки, у стилі конструктивізм. Головний інженер будівництва — Б. Даманський, помічник — М. Оберучев, архітектор першої черги станції — М. Парусников.
- Завод «Кузня на Рибальському» (буд. № 26)
- Почесне консульство Республіки Сейшельські острови (буд. № 29-А)
- Головне управління розвідки Міністерства оборони України (буд. № 33)
- Відділення зв'язку № 176 (буд. № 28-Б)
- Фітнес-клуб «5 елемент» (буд. № 29-А)
- № 26/2 — меморіальна дошка робітникам заводу «Ленінська кузня», які загинули у Другій світовій війні.
- № 32 — меморіал морякам-підводникам, які загинули в морі.
- № 2 — корабель-пам'ятник «Монітор „Желєзняков“».
-
ТЕЦ-2 (Київська районна електростанція) -
Пам'ятник екіпажу монітора «Железняков» -
Історико-меморіальний комплекс «Парк Моряків»
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
- Електриків вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Електриків вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 59.
- Електриків вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 72. — ISBN 5-88500-070-0.
- Електриків вулиця // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 73, 75. — ISBN 978-966-8999-05-5.
- Електриків вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 74. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Електриків вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
