Перейти до вмісту

Володавський повіт (Російська імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володавський повіт
Губернія Холмська губернія, Седлецька губернія
Центр Володава
Створений 1867
Скасований 1939
Площа 1176,0 (1885)
Населення 72 476[1] осіб (1897)
Найбільші міста Володава, Парчів
Попередники Володавський округ
Наступники Володавський повіт

Володавський повіт (рос. дореф. Влодавскій уѣздъ, пол. Powiat włodawski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Володава.

Волості

[ред. | ред. код]
Володавський повіт, 1907

В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Володавського повіту передана з Седлецької губернії до новоутвореної Холмської: місто Володава і волості Острів, Устимів, Воля-Верещинська, Володава, Вирики, Ганськ, Городище, Кривоверба, Опілля, Романів, Собібор і Турно та села Боднарівка, Білка, Угнин і Хмелів волості Дубова-Колода, села Бабянка, Колеховичі і Тисьмениця волості Тисьмениця.

Розташування

[ред. | ред. код]

Повіт розташовувався на південному сході губернії. Межував на півдні з Холмським повітом, на заході — з Любартівським, на північному сході — з Більським повітом, на північному заході — з Радинським, а на сході — з Берестейським Гродненської губернії і Володимир-Волинським повітом Волинської губернії. Площа повіту становила 1900,1 версти[1].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 38 894 українськомовних греко-католиків[2].

В 1890 р. в повіті нараховувалось 83 474 особи, з них 3 701 особа непостійного проживання, у містах — 13 726 осіб, у селах — 69748 осіб. За віровизнанням: 50 397 православних (до 1875 р. — греко-католики), 15 290 римокатоликів, 15 516 юдеїв, 2 694 протестанти.

За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 98 035 осіб (49 389 чоловіків і 48 646 жінок)[1]. Найбільші міста — Володава (6673 осіб) та Парчів (6660 осіб)[1]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[3]:

Мова Осіб Відсоток
українська 54 653 55,75 %
польська 21 017 21,44 %
єврейська 15 601 15,91 %
німецька 4 237 4,32 %
російська 2 271 2,32 %
інші 256 0,26 %
Разом 98 035 100 %

У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 43 576 православних і 44 175 римо-католиків[4].

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У 1906/1907 роках у повіті діяло 30 православних церков і 7 римо-католицьких костелів[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Седлецкая губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
  2. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
  3. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Влодавский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
  4. ↑ а б Wiercieński H.[pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Володавський_повіт_(Російська_імперія)