Перейти до вмісту

Вознесенська церква (Ясіня)

Координати: 48°15′18″ пн. ш. 24°20′41″ сх. д. / 48.2551° пн. ш. 24.3447° сх. д. / 48.2551; 24.3447
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вознесенська церква
в селі Ясіня
Вознесенська церква, дзвіниця поруч із храмом 11 метрів заввишки
48°15′18″ пн. ш. 24°20′41″ сх. д. / 48.2551° пн. ш. 24.3447° сх. д. / 48.2551; 24.3447
Тип спорудиправославний храм
РозташуванняУкраїна Україна, вул. Криворівна, с. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область
Початок будівництва1824
Будівельна системадерев'яна архітектура
Стильдерев'яна церкваd
Станчастина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і пам'ятка архітектури національного значення України
Оригінальна назваЦерква Вознесіння Господнього (Ясіня)
ЕпонімВознесіння Господнє
         Світова спадщина         
Wooden Tserkvas of the Carpathian Region
in Poland and Ukraine
ТипКультурний
Критеріїiii, iv
Ідентифікатор1424
Регіон ЮНЕСКОЄвропа і Північна Америка
Зареєстровано:2013 (37 сесія)
Вознесенська церква (Ясіня). Карта розташування: Україна
Вознесенська церква (Ясіня)
Вознесенська церква (Ясіня) (Україна)
Розташування на карті України
Мапа
CMNS: Вознесенська церква у Вікісховищі

Вознесенська церква — одна з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині, знаходиться в с. Ясіня, Рахівського району Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення (№ 201). Всередині збережено іконостас, що походить з часу спорудження церкви.[1]

Спадщина ЮНЕСКО

[ред. | ред. код]

У червні 2013 року Церква Вознесіння Господнього (Струківська) увійшла до числа українських дерев'яних церков, включених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. В Україні збереглося близько 2 тисяч об'єктів дерев'яної сакральної архітектури, найбільше на Заході — лише на Закарпатті їх понад 120. Польща та Україна вирішили об'єднати свої зусилля в боротьбі за світове визнання. У центральний офіс ЮНЕСКО дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев'яні Церкви Карпатського регіону України та Польщі», яку було підтримано в червні 2013 року. У результаті — до списку світової культурної спадщини потрапили з української сторони 8 дерев'яних церков — 4 з Львівської області, по 2 від Закарпатської та Івано-Франківській.[2][3].

В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 201). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070037)[4].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сирохман, Михайло (2008). П’ятдесять п’ять дерев’яних храмів Закарпаття (українська) . Київ: Грані-Т. с. 88. ISBN 978-966-465-161-2.
  2. Дерев'яні церкви Карпат внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
  3. Карпатські церкви стали спадщиною ЮНЕСКО // Українська правда / Історична правда. — Неділя, 23 червня 2013. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 396 Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]