Покриви (літургія)
.jpg)
Покриви́ — елемент церковного начиння, хустини, якими покривають дискос і потир під час правлення літургії грецького обряду. Уживають два малих покриви, які зовуть покрівцями: одним накривають дискос, другим потир. Потім обидва покривають великим покривом — возду́хом.
Во́здух — покривало на святі дари, тобто для церковного посуду з причастям, великий покрівець. Здавна піднесення священником воздуха, тобто відкривання святих дарів, служило початком найважливішої частини служби Божої — так званої євхаристійної молитви. Воздухи багато вишиті і гаптовані. Їх створювали зокрема в майстернях Флорівського монастиря у Києві.
Покриви символізують пелени, якими був сповитий новонароджений Ісус, і плащаницю, у яку його загорнули перед покладанням у Гріб.
Покривом також зовуть пелену, якою накривають престол та жертовник зі священними предметами й посудом, на час, коли не правлять богослужінь.
- Петровский А. В. Воздух (Покровцы) // Православная богословская энциклопедия. — СПб.: Издание Петроград. Приложение к духовному журналу «Странник», 1902. — Т. 3.
- Объяснение церковных богослужений. Литургия. Проскомидия [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Богослужебная утварь [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології) [Архівовано 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. [Архівовано 18 червня 2013 у Wayback Machine.] — К.: Довіра, 2006. — С. 110.
- Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — 399 с. — ISBN 5-88500-27-1