Михайло Михайлович Вишневецький
Михайло Вишневе́цький (бл. 1575 — початок 1616[4]) — руський князь, державний та військовий діяч Речі Посполитої. Син Михайла Вишневецького, батько Яреми Михайла Вишневецького. Член Львівського братства. Йому як покровителю православ'я присвятив свій «Тренос» Мелетій Смотрицький[5].
Михайло Вишневецький брав участь у придушенні повстання Наливайка: разом з Єжи (Юрієм) Струсем, Кириком Ружинським командував загоном, який Станіслав Жолкевський відправив до Горошина[6].
Мав посаду старости овруцького. Посідав також староство у Кам'янці-Струмиловій (запис 1608 року).[7] Брав участь у молдавських магнатських війнах та польсько-московських війнах Смутних часів. Був власником Рохманова, Ромен (відібране поляками, син Ярема відбив у магната Адама Казановського), розбудував місто Лубни, заснував Густинський і Ладанський монастирі. За його правління Лубни стали містом, де почалося вербування військ для походу на Москву Лжедмитрія І.
Князь Юрій Іванович Чорторийський продав йому Вишнівець після розлучення з дружиною Анною Заславською.[8] Розширив свої задніпровські володіння коштом повернутих від Московського царства володінь, відбивши у нього Путивль, Прилуки, Сенчу, Ромни, Лохвицю.
25 травня 1603 р. в Сучаві уклав шлюб з Раїною Могилянкою — донькою господаря Молдавії Єремії Могили.[9]
Разом з Стефаном Потоцьким, князем Самійлом Корецьким здійснив походи до Молдавії заради захоплення престолу князівства братами своєї дружини — Константином (1607 р.), Олександром Могилами (1615 р.).
1614 року не без впливу дружини записався до Львівського братства.[10]
На час останнього походу був отруєний у Молдавії православним ченцем під час таїнства причастя. Був похований у родовому маєтку у Вишнівці (у церкві перед замком).
| Князь Михайло Вишневецький каштелян Брацлавський, каштелян Київський, староста Черкаський, Канівський, Любецький та Лоївський народ. 1529 † 1584 |
Гальшка Зеновичівна † бл. 1863 |
||||||||||||
Раїна Могилянка нар. 1588 † після 18 січня 1619 OO перед 1606 |
Князь Михайло Вишневецький Староста Овруцький нар. ? † перед 1616 |
||||||||
| Князь Ярема Михаїл Вишневецький воєвода руський, староста Перемишльський, Новотарський, Гадяцький та Канівський нар. 1612 † 22 серпня 1651 |
Олександр Роман Вишневецький † 1629 |
Юрій Христофор (Єжи Кшиштоф) Вишневецький † 1629 |
Анна Вишневецька | ||||||
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 544—546. (пол.)
- Owrucz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 772. (пол.) — S. 772—781. (пол.)
- 22. Січня 4. / Лютого 21 — Позов п. Андрія Поморського овруцькому старості кн. Михайлу Вишневецькому за невиплату 400 золотих польських, взятих у борг [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- 60. 1610 p., грудня 20. / Лютого 25 — Позов п. Федора Вільгорського овруцькому старості кн. Михайлу Вишневецькому за вирубання дерев у Васковецькому гаю [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- 64. Січня 4. / Лютого 25 — Позов п. Павла Лосятинського овруцькому старості кн. Михайлу Вишневецькому за невиплату 6.000 золотих польських, взятих у борг [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |