Вербівці (Тернопільський район)
| село Вербівці | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Теребовлянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040470030021426 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1557 року |
| Населення | 744 особи |
| Площа | 4,564 км² |
| Густота населення | 195.44 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48155 |
| Телефонний код | 380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°9′37″ пн. ш. 25°37′49″ сх. д. / 49.16028° пн. ш. 25.63028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
350 м |
| Водойми | р. Звиняч |
| Відстань до обласного центру |
57 км |
| Відстань до районного центру |
57 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
| Карта | |
  Вербівці | |
 Вербівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вербі́вці — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Від 29 липня 2015 у складі Теребовлянської міської громади.
Розташоване на берегах річки Звиняч, лівої притоки Перейми , за 32 км від центру громади і 23 км від найближчої залізничної станції Деренівка.
Населення — 744 особи (2015).
Поблизу Вербівців виявлено археологічні пам'ятки неоліту, трипільської культури та культури кулястих амфор.
Згадка про село Вербів Теребовлянського повіту є з 15 лютого 1467 року[1]. В цьому документі згадано також сусіднє село Скомроше (Skomrosch), причому обидва над р. Серетом. Під цією ж назвою (Wyerzbow) село із приналежністю до Теребовлянського повіту значиться в податковому документі за 1564 р.[2] поряд із селами Звиняч (Zwynnyacz) і Буданів (Bodzanow, Budzanow). Пізніше назва села Вербів (Wyrzbow) змінена на Вербівці (Wirbuce), так воно вказане на карті Г.-Л. де Боплана (40-рр. 17 ст.)[3], очевидно для уникнення плутанини із іншим Вербовим, що південніше Підгайців, вже в Галицькому повіті.
Внаслідок поділу Польщі 1772 року відійшло до Австрійської імперії.
На початку XIX століття в селі було організовано двокласову школу, а пізніше й чотирьохкласову. Особливо багато зробив для піднесення культурного рівня села о. Саврій Петро. Згодом багато його посдідовників загинули у лавах УСС та ОУН-УПА.
Протягом 1937—1938 рр. селяни Вербівець серйозно активізувалися, особливо молодь.
У 1939—1991 рр. у складі Радянського Союзу.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[5]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610821, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 513 виборців, явка 56,34%, найбільше голосів віддано за Радикальну партію Олега Ляшка — 22,89%, за «Слугу народу» — 18,31%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,08%.[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 24,64%, за Олега Вітвіцького (Голос) — 22,50%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 12,86%[7].
- поле Могилки[8].
Підперигора, Адамів, Бербець, Кіналь, Корнага, Пітура, Сень, Сніжок[8].
Є церква Перенесення Мощей святителя Миколая Чудотворця (1872; кам'яна), пам'ятник на честь скасування панщини, на якому зберігся напис «Ісусе Христе Сину Божий помилуй нас» (1848; відновлена 1995), пам'ятна таблиця з прізвищами односельців — січових стрільців і вояків УГА, які загинули за волю України 1914—1920 (1936; в приміщенні церкви).
Насипані могили:
На розвилці доріг Теребовля-Білобожниця на братській могилі встановлено пам'ятний знак воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988: пам'ятник — постать воїна на постаменті)[9], «фігуру» Матері Божої (1990).
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека.
- Я. Головчук — заслужений артист України, співак,
- Новак Ярослав — український художник,
- М. Носатий — хоровий диригент.
- Іван Сміян (нар. 1929) — український вчений у галузі медицини, педіатр; працював у місцевому ФАПі.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek Fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego.T.12. Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego. 1 січня 1887. (запис 3615, стор. 354)
- ↑ Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. Warszawa. (c. 99)
- ↑ MAPSTER - Szczegóły. igrek.amzp.pl. Процитовано 30 березня 2016.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
- ↑ Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
- Василик О., Головата К., Івахів Г. Вербівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 237—239. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Уніят В. Вербівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 245. — ISBN 966-528-197-6.
- Wierzbowiec 1.) al. Wierzbowce, wś, pow. trembowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 404. (пол.)
- Wierzbowiec, wś, pow. trembowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 687. (пол.)