Перейти до вмісту

Венесуельська затока

Координати: 11°30′ пн. ш. 71°0′ зх. д. / 11.500° пн. ш. 71.000° зх. д. / 11.500; -71.000
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Венесуельська затока
ісп. Golfo de Venezuela
Розташування Венесуельської затоки
11°30′ пн. ш. 71°0′ зх. д. / 11.500° пн. ш. 71.000° зх. д. / 11.500; -71.000
Частина відКарибське море
МореКарибське море
Прибережні країниВенесуела Венесуела
Колумбія Колумбія
Довжина231 км
Ширина98 км (у вході)
Площа17,840 км²
Середня глибина18-71 км
Максимальна глибина40 м
Островиівострів Гуахіра,
півострів Парагуана
Міста та поселенняПунто-Фіхо
ідентифікатори і посилання
GeoNames3625429
Венесуельська затока. Карта розташування: Земля
Венесуельська затока
Венесуельська затока
Венесуельська затока (Земля)
Мапа
CMNS: Венесуельська затока у Вікісховищі

Венесуе́льська зато́ка (ісп. Golfo de Venezuela) — затока Карибського моря біля берегів Венесуели, між півостровами Гуахіра і Парагуана.

Омиває венесуельські штати Сулія і Фалькон, а також колумбійський департамент Гуахіра .

Довжина затоки 231 км, ширина біля входу 98 км. У південній частині затока з'єднується з озером Маракайбо через бухту Таблас і протоку шириною 6,5-22 км і завглибшки 11 м.[1] Глибина самої затоки змінюється від 18 до 71 м. У східній частині в берег півострова Парагуана вдається невелика затока Коро. Береги Венесуельської затоки низькі, не оброблені через піщанні ґрунти. Припливи змішані, заввишки менш як 1 м[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Затока була відкрита європейцями в 1499 році, коли експедиція під командуванням Алонсо де Охеда у супроводі Амеріго Веспуччі досліджувала узбережжя Південної Америки, збираючи інформацію і даючи назви новим землям. Води затоки є об'єктом прикордонної суперечки з часів отримання Колумбією і Венесуелою незалежності від Іспанії в XIX столітті.

Іспанська імперія не проводила кордонів у цьому районі, оскільки місцевий народ Гуахіра так і не вдалося підкорити. Кордон по суші було встановлено в 1941 році, але питання територіальних вод залишилося невирішеним.

Економічна цінність

[ред. | ред. код]

Затока має стратегічну важливість як судноплавний шлях у Карибське море, по якому перевозять нафту, що видобувається з родовищ на озері Маракайбо. У межах затоки також є родовище нафти. На берегах розташовані глибоководні нафтоекспортуючі порти Амауай , Пунто-Кардон і Пунто-Фіхо[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gulf of Venezuela (gulf, Caribbean Sea) [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.] — Britannica Online Encyclopedia
  2. Венесуельська затока [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — «VseslovA»
  3. Географічне положення, розміри і характер берегової лінії [Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.] — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова