Великоніг мікронезійський
| Великоніг мікронезійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Megapodius laperouse Gaimard, 1823 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Великоніг мікронезійський[2] (Megapodius laperouse) — вид куроподібних птахів родини великоногових (Megapodiidae).
Вид названо на честь французького мандрівника Жан-Франсуа Лаперуза (1741—1788).
Вид поширений на островах Палау та Маріанських островах. На Палау найбільша популяція знаходиться на атолі Каянгел (близько 500 птахів). Менші популяції трапляються на островах Пелеліу, Бабелдаоб та Ангаур. На Маріанських островах трапляється на островах Саріган, Асунсьйон, Агріган, Паган, Агіхан, Аламаган, можливо ще живе на Сайпані та Тініані, але точно зник на Гуамі та Роті. Живе у вологих лісах з підліском з чагарників.
Один з найменших представників родини. Тіло завдовжки до 38 см. Оперення темно-коричневого, майже чорного відтінку. Голова світліша за решту тіла, дзьоб жовтий. На лиці, крізь рідкісне оперення, помітно червону шкіру. У нього дуже міцні ніжки, які також мають жовтий колір.
Живе у підліску. Всеїдний птах, живиться комахами, ягодами, насінням, корінням. З настанням мусонних дощів, самиця будує курган з вулканічного ґрунту, рослинних решток та піску. У курган відкладає до 10 яєць. Інкубація триває до 2 місяців.
- M. l. senex (Hartlaub, 1868) — Палау
- M. l. laperouse (Gaimard, 1823) — Маріанські острови
- ↑ BirdLife International (2016). Megapodius laperouse: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 15 червня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- BirdLife Species Factsheet. [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
