Велика Ньюфаундлендська банка
45°14′13″ пн. ш. 50°59′21.2″ зх. д. / 45.23694° пн. ш. 50.989222° зх. д.
Велика Ньюфаундлендська банка — група підводних плато на південний схід від Ньюфаундленду на Північноамериканському континентальному шельфі. Цей терен має глибини 24-100 м. Тут холодна Лабрадорська течія занурюється під теплі води Гольфстриму.
Змішання цих вод і підйом поживних речовин до поверхні з дна океану, призвело до створення найбагатшого риболовецького майданчика у світі. Важливий промисловий район Канади і Франції (території Сен-П'єр і Мікелон). Загальна площа — 282.500 км². Види риб: атлантична тріска, риба-меч, пікші і мойви. Молюски: гребінці і омари. В області також існують великі колонії морських птахів: північна олуша, буревісники і морські качки і різні морські ссавці: ластоногі, дельфіни і кити.
Море майже скрізь не глибше 100 метрів, наймілководніша точка — скеля Верджин (глибина 5,5 м). Ґрунт в основному складається з піску, гальки і гравію. Перемішування холодної і теплої течій, часто викликає тумани в цьому районі.
Під час останнього льодовикового максимуму через океанічну регресію Велика Ньюфаундлендська банка була суходолом і була покрита Лаврентійським льодовиковим щитом. Більшість льоду зтануло в 11 тисячолітті до н.е, залишивши в акваторії банки кілька островів, що простягалися на сотні кілометрів.[1]
- Крах рибальства північної тріски
- Континентальний шельф
- Нафтова пляма
- Солютрейська теорія
- Палтуська війна
- Західно-Гренландська течія
- Overfishing:The Grand Banks and the Flemish Cap [Архівовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Government response to the standing committee on fisheries and oceans' tenth report [Архівовано 3 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Watch Cries from the Deep [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.] — a Jacques Cousteau documentary on the Grand Banks](англ.)
- Велика Ньюфаундлендська банка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- ↑ John Shaw. Palaeogeography of Atlantic Canadian Continental Shelves from the Last Glacial Maximum to the Present, with an Emphasis on Flemish Cap (PDF). J. Northw. Atl. Fish. Sci. Т. 37. с. 119—126. Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2013. Процитовано 26 лютого 2014.